Організм людини є складною біологічною системою, в якій розрізняють системи різних рівнів структурної організації: від атомів і молекул — аж до систем органів.
Кожен рівень організації організму людини має свою структуру і виконує певну функцію. Усі компоненти взаємопов’язані та взаємодіють між собою, утворюючи структурно-функціональну єдність — цілісний організм.
Організм людини, як і будь-яка біологічна система, є відкритою системою, оскільки відбувається неперервна взаємодія з довкіллям, під час якої здійснюється обмін із середовищем речовиною, енергією та інформацією.
Объяснение:
Людині притаманні загальні властивості біологічних систем:
самоорганізація — внутрішня впорядкованість, яка виявляється через взаємодію її складових, що забезпечує цілісність організму, надає йому якісно нових властивостей;
обмін речовин та енергії, що проявляється в процесах живлення, дихання, виділення;
ріст (збільшення маси і розмірів організму або його органів) і розвиток (якісні перетворення організму);
подразливість — відповідь організму на вплив умов зовнішнього середовища та зміни внутрішнього середовища;
самовідтворення — відтворення собі подібних у процесі розмноження;
спадковість (властивість організму передавати характерні йому особливості будови і розвитку потомству) і мінливість (здатність набувати нових ознак);
саморегуляція — здатність організму підтримувати сталість хімічного складу, фізичних властивостей, перебігу фізіологічних процесів;
адаптація — здатність організму пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.
Гомологичные органы — органы, сходные между собой по происхождению, строению, но выполняющие разные функции. Появление их — результат дивергенции
.Аналогичные органы — органы и части животных или растений, сходные в известной мере по внешнему виду и выполняющие одинаковую функцию, но различные по строению и происхождению. Соответственно, если у неродственных организмов есть аналогичные органы, то это называется конвергенцией.
Зачаток-Недоразвитый остаточный орган, бывший полноценным на предшествующих стадиях развития организма; рудимент.
Атави́зм (от лат. atavus «отдалённый предок») — появление у данной особи признаков, свойственных отдалённым предкам, но отсутствующих у ближайших.
2)И корневище, и клубень представляют собой два типа специализированных стеблей, которые содержат ткани стебля, такие как ксилема (обеспечивает транспортировку минералов и воды внутри растения) и флоэму.
Обьяснения:тут не все ,но что могла то обьяснила
