1.
Различия:
1)Разный наружный цвет раковины.(окраска и узоры у раковины мидии напоминают дерево, у морского гребешка гофрированные полоски лососёво-оранжевого цвета (оранжево-розовый).
2)Различны по форме раковины(морские гребешки имеют неравностворчатую раковину, у мидии раковина представлена двумя симметричными створками).
3)Сами моллюски различны по форме и цвету(Тело мидии продолговатое и покрыто клиновидной раковиной, которая сужена спереди, расширена сзади, а макушка сдвинута на ее передний конец.)
4)Морские гребешки обитают во всех океанах.
Мидии обитают в прибрежных зонах водоемов с быстрым течением и прохладной водой.
5)Морские гребешки передвигаться в воде, мидии же передвигаются благодаря течению.
6)Возраст мидии 3 года, возраст морского гребешка 5 лет.
Сходства:
Эти моллюски семейства двустворчатых, беспозвоночных.
3.
Различия:
1)Большого прудовика раковина длиной 45—60 мм и шириной 20—34 мм, сплошная, спирально закрученная, имеет 7,5 оборотов. С одной стороны она заканчивается острой вершиной, а с другой имеет отверстие, или устье, через которое наружу высовываются голова и нога моллюска.
Взрослые моллюски роговой катушки обладают дисковидными раковинами, вырастающими до нескольких сантиметров в диаметре и высотой — до сантиметра, раковина молодой особи больше похожа на цилиндр такой же высоты.
Сходства: У них приблизительно одинаковая окраска раковины.
У роговой катушки и большого прудовика одинаковое количество витков (от 1,5 до 3 инода 3,5).
5.
Среда обитания и образ жизни моллюска определяется по виду (не внешнему виду, а виду моллюска) - наземный, пресноводный, солоноватоводный, морской. Возраст - по морфологии раковины.
Объяснение:
Чому в кільчастих червів обмін речовин ефективніший, ніж у — інших червів?
Кільчасті черви мають ще одну прогресивну ознаку - тришаровість. Це поняття вказує на те, що їхні зародки вже мають, окрім екто- й ентодерми, й третій зародковий шар - мезодерму. Із клітин мезодерми розвиваються органи кровоносної, видільної, статевої систем, а також -м’язи й стінки порожнини тіла.
Оскільки порожнина тіла кільчастих червів сегментована, у них сегментуються й системи органів - рухова, кровоносна, нервова, видільна, статева. І така почленованість суттєво позначається, у першу чергу, на їхньому обміні речовин.
Через ускладнення будови та збільшення активності у кільчастих червів уперше з’являється замкнена кровоносна система, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Система складається зі спинної й черевної кровоносних судин, розгалуження яких у кожному сегменті дають капілярні сітки для обміну речовин. Рух крові здійснюється
швидким скороченням кільцевих судин, хоча серця в них немає. Кровоносна система забезпечує швидке транспортування речовин і газів та здійснює ефективний захист. Кров у одних видів червона, у інших зелена або безбарвна.
У кільчаків з’являються органи дихання - зябра, але їх мають лише водяні кільчасті черви. Це тонкостінні вирости тіла з густою сіткою капілярів, що можуть розташоватись на сегментах голови, тулуба, хвоста. Але в більшості видів газообмін здійснюється через покриви сегментів тіла, залози яких виділяють слиз. Кисень потрапляє в судини, і кров розносить його по всьому організму.
Виділення здійснюється багатьма видільними трубочками (метане-фридіями), що розташовані попарно в кожному сегменті тіла. Ці трубки на внутрішньому кінці мають лійки, через які збираються рідкі продукти обміну з порожнини тіла, а протилежним кінцем відкриваються назовні.
Отже, ефективність обміну речовин кільчастих червів пов'язана з удосконаленням процесів транспорту речовин,дихання та виділення.
Як позначається на життєдіяльності кільчаків їхня здатність активно рухатися?
Здатність активно переміщуватися в просторі розширила перелік можливих ів живлення. Серед кільчаків є рослиноїдні, хижаки, детритофаги, які споживають органічні рештки, кровосисні види, паразити. Перетравлювання їжі відбувається в наскрізному кишечнику, у якому вже розрізняють певні відділи: рот, глотку, стравохід, середню кишку й задню кишку з анальним отвором. Тому кожний відділ кишечника виконує свою функцію ефективніше. Захоплена ротом їжа потрапляє в глотку. Навколо рота в багатьох кільчаків є щупальця, які можуть утворювати апарат для збирання органічних часток, захоплення здобичі, дихання. У хижих кільчаків у глотці розташовані сильні хітинові щелепи й зубчики, що робить цей відділ потужним знаряддям нападу й захисту. А в певних видів п’явок частина глотки й стравоходу перетворилась у мускулистий хоботок, здатний руйнувати покриви жертви. Стравохід має м’язи для їжі в середню кишку, де відбувається перетравлювання. У рослиноїдних можуть бути воло й один або декілька шлуночків. Неперетравлені рештки збираються в задній кишці й видаляються через анальний отвір.
