Значення покритонасінних рослин у природі
Покритонасінні або квіткові представляють собою великий відділ рослинного світу, до складу якого входить 13000 родів, 533 сімейства. Вони діляться на дводольних і однодольних. Вони різняться кількістю сім’ядолей в зародках, будовою квітки і листа.
Вони разом з іншими рослинам беруть участь в утворенні природних екосистем. Їх можна зустріти всюди, крім тундри і тайги. Покритонасінні в екосистемах є головною ланкою харчування травоїдних тварин. Їм належить головна роль в поліпшенні та утворенні родючості грунтів. Квіткові сприяють зменшенню ерозії грунтів. Ну, і звичайно, рослини підтримують повітряне середовище планети.
Значення покритонасінних рослин у житті людини
Покритонасінні рослини широко використовуються людиною у господарській діяльності, декоративному рослинництві і медицині. Вони є їжею для домашніх тварин. Квіткові є сировиною для харчової, деревообробної, фармацевтичної промисловості. Їх використовують при будівництві будинків і кораблів. З целюлози, отриманої з клітин цих рослин, виробляють папір, деревно-волокнисті і облицювальні плити, картон.
Багато квіткових містять ароматні, цілющі або отруйні речовини. З них виробляють різні ліки і парфуми. Листя, квітки, плоди і стебла часто застосовуються людиною в кулінарії в якості пряних, ароматичних добавок до страв.
Варто відзначити ще й естетичну сторону цих рослин. Вони є справжньою окрасою скверів, парків, присадибних ділянок. Деякі види покритонасінних є улюбленими кімнатними рослинами.
Прочитай и все поймешь))
Проявление признака и само действие гена всегда зависят от других генов — от всего генотипа, т.е. генотипической среды.
Понятие «генотипическая среда» введено в науку отечественным ученым С. С. Четвериковым в 1926 г. для обозначения комплекса генов, влияющих на воплощение в фенотипе конкретного гена или группы генов. Генотипическая среда представляет собой весь генотип, на фоне которого проявляют свое действие гены. Причем каждый ген будет реализовываться по-разному в зависимости от того, в какой генотипической среде он находится.
Рассматривая действия гена, его аллелей, необходимо учитывать не только генотипическую среду, влияющую на взаимодействие генов, но и воздействие окружающей среды, в которой развивается организм.
От внешней среды зависит степень выраженности признака, т.е. его количественные характеристики. Например, дрозофила, гомозиготная по рецессивной аллели, в фенотипе имеет маленькие (зачаточные) крылья. Более контрастно (более выраженно) этот признак проявляется, если эта мушка развивалась при пониженной температуре. Этот пример показывает, что проявление признака (фенотип) — результат взаимодействия генов в конкретных условиях существования организма.
Все признаки организма (фенотип) развиваются в процессе взаимодействия генотипа и среды.
Только при совместном одновременном воздействии наследственности (генотип) и среды проявляются признаки (фенотип) организма генотипа реализовываться особым образом (по-разному) в различных условиях среды и реагировать на изменение условий обеспечивает организму возможность существовать в среде обитания, его жизне и развитие.
Количественные характеристики признака - это степень выраженности действия внешней среды.
