когда у самоопыляющихся растений чаще всего происходит опыление?

Отрицательное воздействие выхлопных газов автомобилей проявляется на некоторых растениях настолько отчетливо, что их с успехом можно использовать для обнаружения опасной для людей концентрации этих газов. Особенно это важно в местах скопления выхлопных газов, например в туннелях, на автострадах с интенсивным движением. Засыхание концов листьев, изменение окраски, появление белых пятен на растениях указывает на присутствие в окружающей среде опаснейших загрязнителей.Газы автомобиля представляют опасность для листьев растений.

Лист папороті суміщає функції фотосинтезу й спороношення. Влітку на нижній стороні листа з'являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), в яких утворюються і дозрівають гаплої­дні спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утво­рюючи серцеподібну зелену пластинку — заросток, який має в по­перечнику 2-4 мм. Заросток прикріпляється до ґрунту ризоїдами. На нижній його стороні утворюються статеві органи: архегонії — жіночі, антеридії — чоловічі; у них дозрівають жіночі та чоловічі гамети. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або ря­сна роса), котра затримується під заростком.

  Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корі­нець, стеблинку та лист. Спочатку зародок прикріплений до заростку й одержує від нього поживні речовини. Потім він зміцнюєть­ся в ґрунті та дає початок дорослій рослині.

  Таким чином, при розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко розрізняються між собою. Листостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є безстатевим поколінням. Воно у папороті переважає. Статеве по­коління — заросток (гаметофіт) — репрезентується невеликою зеленою пластинкою.