щас
Объяснение:
Процеси репарації ДНК
Процес, який дозволяє живим організмам усувати пошкодження, що виникають у ДНК, називають репарацією. Більшість репараційних механізмів базуються на тому, що ДНК — це дволанцюгова молекула. Тобто в клітині є дві копії генетичної інформації. Якщо одна з них пошкоджується, то її можна відновити за до другої копії, взявши її за зразок.
Процес репарації відбувається в кілька етапів . Для його здійснення клітини використовують спеціальні ферменти.
Пошкодження ДНК можуть бути різними. Для кожного з них існують свої системи репарації. Одні дефекти можуть бути виправленими за до лише одного ферменту, інші вимагають участі комплексу ферментів.
Під впливом таких факторів, як ультрафіолетове чи радіаційне випромінення, дія певних хімічних сполук або помилки під час реплікації в молекулах ДНК, можуть виникати пошкодження. Для виправлення пошкоджень ДНК у клітинах існує система репарації ДНК.
Стінка судини складається з трьох оболонок:
внутрішньої — представлена ендотелієм (одношаровий плоский епітелій), який побудований з витягнутих ендотеліоцитів, розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста сполучна тканина;
середньої — складається з циркулярних пучків гладеньких м'язових клітин із еластичних волокон;
зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і нервових волокон.
розрізняють три види судин: артерії, вени і капіляри.
Объяснение: Вот
