Лишайники – це єдиний організм, який в своєму складі має гриби і одноклітинні водорості. Такий симбіоз корисний для цілого організму: поки гриб займається поглинанням води з мінеральними розчиненими солями, водорість паралельно з води і вуглекислого газу виробляє органічні речовини в процесі фотосинтезу. Лишайник є невибагливим організмом, тому його можна зустріти в тих місцях, де іншої рослинності немає. Після їх життєдіяльності з’являється перегній, який важливий для інших рослин.
У природі зустрічаються різноманітні за забарвленням і зовнішнім виглядом лишайники. Часто на старих ялинках висять скуйовджені бороди такого лишайника як віслянка. На корі дерев, найчастіше це осика, прикріплені округлі пластинки оранжевого кольору. Це лишайник стінної золотянки. У соснових сухих лісах росте оленячий лишайник, який представляє собою білі сіруваті невеликі кущики. У суху погоду ця рослина видає хрускіт, якщо пройтися по ній.
Вони поширені практично скрізь. Оскільки рослини не вибагливі, то їх можна зустріти на каменях, голих скелях, на парканах, на корі дерев, на грунті. У тундрі і північних регіонах лишайники заселяють великі площі. Також вони ростуть навіть високо в горах.
Состоит позвоночник из таких костей:
7- шейных
13- грудных позвонков
7- поясничных
3- крестцовых
20-23- хвостовых
Первый шейный позвонок называется атлант, а второй - эпистрофей. Оба они несколько отличаются по структуре остальных позвонков столба собаки. Благодаря им обеспечивается подвижность головы к грудным позвонкам через животного. суставы крепятся ребра, которые и образуют грудную клетку собаки.
Хвостовые позвонки очень подвижны, но у некоторых собак согласно стандарту хвост долежн купироваться.
