Установ и хронологическую последовательность событий.

1. Законы Менделя подтверждены опытами де Фриза, К. Корренса и Э. Чермака.
2. Мендель установил дискретность наследственных факторов и разработал гибридологический метод изучения наследственности.
3. Расшифрован генетический код и изучен механизм биосинтеза белка.
4. Установлено, что гены — это участки хромосом.
5. Расшифрованы геномы многих живых организмов.

Однажды, ранней весной, цвела спокойная речка.
Хламидомонады заполонили всю поверхность водоема, что было связано с их наиболее сильном размножении. Все одноклеточные спокойно плавали себе по поверхности, но выделялась из них одна - хлорелла. Она была не такая, как все. Она не знала, как оказалась в этом стаде чужих для себя. Но она точно знала, что она среди них одна.
Что испытывала хлорелла? Одиночество. Тоску. Грусть.
Ей было скучно одной. Она наблюдала за тем, как веселились друг с другом другие хламидомонады. Ей хотелось подружиться с одной из них, но хлорелла была слишком застенчива.
И тут к ней подплыла одна из хламидомонад. Она зачала разговор:
- Привет, как ты тут оказалась?
- Я не знаю, - засмущалась хлорелла, - А почему ты не играешь с другими своими братьями и сестрами?
- Я заметила, что ты здесь одна, и решила подружиться с тобой.
Так зародилась дружба между хлореллой и хламидомонадой.
А над рекой все бушевал ветер, принося с дальних сторон необычных созданий. отличавшихся от всех...

Смерть біологічної клітини як природний запрограмований процес, не пов’язаний із патологією, уперше був описаний майже півстоліття тому, а термін «апоптоз» запропонували Y. Kerr і співавт. [1]. Прийнято вважати, що основним призначенням апоптозу як фізіологічного процесу є підтримка постійної кількості клітинних елементів в органах і тканинах організму та видалення клітин, що вже пройшли свій життєвий цикл [2, 3].На відміну від клітинної загибелі, викликаної патологічною ситуацією, процеси апоптозу відбуваються в ядрі та цитоплазмі при збереженні цілісності клітинної оболонки. Апоптотичні клітини виглядають як округлі або овальні скупчення інтенсивно еозинофільної цитоплазми зі щільними фрагментами ядерного хроматину. Зморщування клітини та формування апоптотичних тілець, що фагоцитуються, розпадаються або виходять у просвіт органа, відбувається швидко і тільки у випадках значної вираженості процесу виявляється на гістологічних препаратах. На відміну від некрозу апоптоз ніколи не супроводжується запальною реакцією і має ряд біохімічних та морфологічних відмінностей (табл. 1).