Прудовики – пресноводные легочные моллюски, распространенные по всему миру. К этому семейству относится огромное количество видов, но среди них самым известным является прудовик обыкновенный, который имеет самые большие размеры.
Крупные особи в длину достигают 7-ми сантиметров. Эти улитки живут в прудах, небольших озерах и заводях рек с весны до осени.
Крупные моллюски довольно интересно ползают по дну водоема и водным растениям. Самое большое количество прудовиков встречается в середине лета среди водных лилий.
Эти моллюски всеядные. Ползая по водным растениям, они соскабливают с них водоросли с своей радулы, а заодно поедают мельчайшую живность, попадающуюся на пути. Прудовики очень прожорливы, они поедают не только растительную и животную пищу, но и падаль.
Часто прудовики поднимаются к поверхности воды, подвешиваются к водной пленке снизу с широкой подошвы и медленно плывут в таком положении. К поверхности воды прудовики поднимаются неспроста. Хотя они живут в воде, дышат, как и все легочные моллюски, при легких, именно поэтому они должны подниматься и набирать в легкие воздух. Когда моллюск делает глоток воздуха, его дыхательное отверстие, которое ведет в легочную полость, широко раскрыто. Наличие легких говорит о том, что предками прудовиков являются сухопутные моллюски, а в воду они вернулись вторично.
Слід підкреслити, що побудова універсального списку рівнів біосистем дотепер була неможлива. Виділяти окремий рівень організації доцільно в тому випадку, якщо на ньому виникають нові властивості, відсутні у систем нижчого рівня. Наприклад, феномен життя відомий на клітинному рівні, а потенційне безсмертя — на популяційному. При дослідженні різних об'єктів або різних аспектів їх функціонування можуть виділятися різні набори рівнів організації. Наприклад, у одноклітинних організмів клітинний і організменний рівень збігаються. При вивченні проліферації (розмноження) клітин багатоклітинного рівня може бути необхідне виділення окремих тканинного і органного рівнів, так як для тканини і для органу можуть бути характерні специфічні механізми регуляції досліджуваного процесу.
Одним із висновків, що випливають із загальної теорії систем є те, що біосистеми різних рівнів можуть бути подібні у своїх істотних властивостях, наприклад, принципах регуляції важливих для їхнього існування параметрів.Системологія завершує формування біофізики складних систем і факт відкриття первинного системогенезу та ієрархічного полісубстратного системогенезу, що складають основу рівнів організації біологічних об'єктів.
Объяснение:
