ХХ ст. ознаменувалось визначними досягненнями науково-технічного прогресу, здатними радикально змінити життя людства. Зазвичай, поки чергове досягнення науки є частиною блоку “новітньої інформації”, воно вражає уяву. Але, настає момент, коли недавнє чудо виявляється поруч, стає частиною нашого повсякденного життя, а згодом – серйозною темою для дискусій про потенційні ризики та безпеку використання.
Сьогодні саме біотехнологія стрімко виходить на перший план науково-технічного прогресу. Цьому, з одного боку, сприяє бурхливий розвиток сучасної молекулярної біології та генетики, а з іншого боку – гостра потреба в нових технологіях, здатних поліпшити стан здоров’я людини, а головне – ліквідувати нестачу продовольства, енергії та мінеральних ресурсів. За прогнозами науковців, населення Землі вже до 2025 р. може досягти 8,5 млрд, для чого необхідно подвоїти виробництво харчового білка, збільшити виробництво злаків до 3 млрд тонн на рік. Багато дорослих та дітей у країнах, що розвиваються, могли би вижити, якби краще харчувалися.
Людський фактор, промисловий, індустріальний негативно впливають на життя лебедів
Лебеді на курорти злітаються добровільно в пошуках калорійної їжі (хліба), який ви у людей щоб запастися жиром на тілі на зиму.
Однак, така пожива вилазить їм боком, бо хліб для них шкідливий для здоровя, від нього грибок в організмі росте, а імунітет слабне.
Далі, багато лебедів як і інших птахів - гине на курортах, подавившись целофановою плівкою чи пластиком.
Курортні зони чистять від водоростей, тим самим позбавляючи лебедів природного корму (водоростей та молюсків які живуть в водоростях)
Загалом, курортні зони негативно впливають на здоровя лебедів та ін. птахів (окрім, хіба що, всеядних ворон).
Іноді лебедів ловлять для декоративних цілей, для тримання в неволі.
