хрущі або травневі жуки - лат. melolontha hippocastani, представники типу членистоногі, належать до класу комахи. хрущі з'являються навесні, найчастіше в кінці квітня - травні. якщо в цей час уважно придивитися до молодої ще невисокою траві, то можна помітити, як-то тут, то там вилазять з землі після зимівлі жуки і злітають у повітря. у тихі теплі весняні вечори хрущів можна спостерігати дуже часто. вони сі на дерева, особливо на березу, кінський каштан, клен, яблуню, грушу і обгризають на них листя, іноді догола. якщо в цей час цвітуть сади, то хрущі сі на квіти і пошкоджують їх. вдень ці жуки зазвичай непомітні: вони сидять на деревах, вчепившись за гілки ніжками.
будова травневого хруща
тіло хруща, як і тіло річкового рака і павука-хрестовика, покрите хітиновим панциром. тіло і кінцівки хруща членисті. уже за цими ознаками видно, що жук належить до типу членистоногих. але тіло його розчленоване інакше, ніж у річкового рака і павука. воно розділене на три відділи: голову, груди і черевце. груди складається з трьох члеників, а черевце - з восьми.
кінцівки у хруща, як і у інших комах, розташовані на голові і грудях. на черевці у комах кінцівок немає.
зовнішня будова травневого хруща
як і у всіх комах, у хруща є три пари ніг, по одній парі на кожному з трьох члеників грудей. кожна нога складається з декількох рухомих члеників і закінчується кігтиками, якими жук чіпляється за листя та кору дерев. крім того, передніми ніжками жук риє землю, куди самки ві яйця. ось чому ці ніжки дуже сильні й міцні нагадують скребки.
коли травневий жук сидить спокійно, з трьох грудних члеників у нього видно лише перший. до двох іншим члениками грудей прикріплені дві пари крил. крила жуків не однакові за своєю будовою і значенням. до другого членика грудей, прикріплені тверді бурі надкрила, а до третього - пара великих напівпрозорих літальних крил. як у всіх жуків, у хруща тільки задні крила служать для літання. передні крила підтримують тіло жука під час польоту. перед польотом жук піднімала надкрила і починає посилено дихати. набравши повітря, жук розправляє крила і злітає в повітря. травневий жук - незграбне комаха, літає він повільно, важко і то в основному вечорами.
Сцифо́идные — класс морских организмов из типа стрекающих (Cnidaria). Группа включает сравнительно небольшое количество видов — около 200. Жизненный цикл сцифоидных, как правило, представляет собой метагенез, в котором присутствует бесполая (полипоидная) и половая (медузоидная ) стадии. Медузы некоторых представителей характеризуются крупными размерами и порой образуют очень крупные скопления. Полипы сцифоидных (сцифистомы), напротив, обладают очень мелкими размерами — порядка нескольких миллиметров.
Обычные для морей России сцифоидные — ушастая медуза (Aurelia aurita), львиная грива (Cyanea capillata), корнерот(Rhizostoma pulmo).
Как и у всех кишечнополостных, тело сцифоидных состоит из двух эпителиальных пластов: выстилки поверхности тела (эпидермиса) и выстилки кишечной полости (гастродермиса). Между ними находится мезоглея — желеобразная соединительная ткань, на 98 % состоящая из воды, содержащая белки и гликопротеиды (коллаген, ламинин, фибронектин). Кроме того, в мезоглее находится сравнительно небольшое количество клеток, мигрировавших из эпителиальных пластов.
В основе строения сцифоидных лежит радиальная (четырёхлучевая) симметрия. Ось этой симметрии проходит междуротовым отверстием и подошвой (у полипов) или вершиной зонтика (у медуз). Полюс тела, на котором расположен рот, называют оральным, противоположный ему — аборальным, а ось симметрии, соответственно, — орально-аборальной.
Вокруг рта находится поле, обрамлённое венчиком щупалец, — оральный диск.
