Колись давно, ще до початку виникнення багатоклітинних форм життя, зібралися разом одноклітинні організми, та й стали думку гадати, як далі жити і що робити. Сумно їм було жити, кожному виду хотілося гати за розвитком чогось нового, а деякі прагнули безпосередньо впливати на данні процеси. Довго думали організми, і в кінці кінців придумали дуже розумний, але напрочуд довготривалий план.
Одна доволі розумна бактерія поділилась власними думками про те, що така сполука, як кисень має доволі позитивний вплив на всі процеси метаболізму. Під її дією прискорюється обмін речовин, відбувається інтенсифікація всіх процесів пластичного і енергетичного обміну, вона сприяє більш швидкому накопиченню потрібних для життя метаболітів і пришвидшує настання процессу розмноження. Інші одноклітинні погодились, мовляв, дійсно - гарна речовина.
Подумали-погомоніли та й розійшлися по домівках, кожен з думкою про світле майбутнє... А як знов зійшло сонце над Землею, то прокинулися одноклітинні уже з новими властивостями. Одні навчилися використовувати енергію сонця для власного харчування та виділяти кисень, а інші стали спритні та меткі, а кисень став основною речовиною, необхідною для їх існування. Так і повелося з тих пір, є організми, які забезпечують існування і еволюцію усім іншим, а є ті, що цим користуються. Перші тішаться з того, що роблять щось конче необхідне для оточуючого середовища, і з любов'ю гають за другими, які продовжують невпинно розвиватися не зважаючи ні на що.
