ответила с учебника ща
Объяснение:
Гризуни - найчисленніший ряд класу ссавців типу хордові. До гризунів відносять більше третини видів всіх ссавців. Відмінною рисою представника гризунів є наявність двох пар великих добре розвинених різців, які постійно зростають і, завдяки особливої будові, заточуються протягом усього життя тварини. Ці різці необхідні гризунам для харчування, риття нір, захисту від ворогів і нападу. Нутрія, ондатра.
Зайцеподібні - ряд плацентарних ссавців, близький за систематикою до гризунів. Цей відносно малочисельний ряд включає 65 видів тварин, об'єднаних у дві родини (пищухи та зайці). Від гризунів зайцеподібні відрізняються наявністю двох пар різців на верхній щелепі (замість однієї пари у гризунів). Представники зайцеподібних - заєць-русак, кріль свійський.
Парнокопитні - ряд плацентарних ссавців типу хордові тварини. Ряди парнокопитні і непарнокопитні є істинними копитними тваринами, і разом з хоботними, сиренами і даманами входять в надряд копитні. Даний ряд ділиться на підряди жуйних і нежуйних тварин в залежності від особливостей будови травної системи, а також підряд мозоленогіх, що відрізняється від перших двох наявністю замість звичайних копит на ступнях еластичної мозолистої подушки. Баран сніговий, Бегемот звичайний
Непарнокопитні – це тварини з непарною кількістю розвинених пальців на кінцівках (один або три). Інші пальці або недорозвинені, або відсутні. Шлунок має просту будову. Перетравлювати рослинну їжу їм допомагають бактерії, що знаходяться в товстому кишечнику. Представники зебри та носороги, а також свійські тварини: коні та віслюки.
Davlat adabiyot muzeyiga Alisher Navoiy nomi berilgan. Endi uning devorlari ichida o'zbek adabiyotining ko'p asrlik rivojlanish tarixini aks ettiruvchi eksponatlar qo'lyozmalar, ko'plab tarixiy hujjatlar, arxiv materiallari, rasm va fotosuratlarda namoyish etilmoqda.Faoliyat sohasidagi ushbu davlat muassasasi ilmiy, ma'rifiy va madaniy hisoblanadi. Ushbu muzey 1939 yilda ochilgan bo'lib, ushbu tadbir faxriy arbob, mutafakkir va asl sharq shoiri Alisher Navoiy tavalludining 500 yilligiga bag'ishlangan ko'rgazma bilan nishonlandi. Ushbu ko'rgazma asosida 1947 yilda hukumat darajasida Adabiyot muzeyining poydevori e'lon qilindi. Keyinchalik, 1958 yilda u O'zbekiston Fanlar akademiyasi Til va adabiyot instituti homiyligi ostida o'tkazildi.
