Головни́й мо́зок (лат. cerebrum; також лат. encephalon від дав.-гр. ἐγκέφαλος — «усередині голови») — головний відділ центральної нервової системи (невраксису) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі. Також головний мозок зустрічається у багатьох безхребетних тварин з різним типом нервової системи. Процес еволюційного формування головного мозку має назву «цефалізація».
Мозок складається з різних типів нейронів, які формують сіру речовину мозку (кора та ядра). Їхні відростки (аксони та дендрити) утворюють білу речовину. Біла та сіра речовини, а також нейроглія, формують нервову тканину, з якої, в тому числі, утворений і головний мозок. Нейрони мозку комунікують між собою та з нейронами інших відділів нервової системи завдяки універсальним нервовим зв'язкам — синапсам.
Структури мозку відповідають за виконання найрізноманітніших задач: від контролю вітальних (життєвих) функцій до вищої психічної діяльності.
Объяснение:
~ Адаптация человека разумного к условиям среды в основном связана с его мышлением и осознанием. Человек разумный размышлять и осознавать, и следовательно, он начинает при именно таким
~ Он понимает что, например, при похолодании он должен построить себе жилище, а ещё как то защитить от холода самого себя, то есть сделать себе одежду из шкур.
~ А ещё они могут защищать себя своими самодельными орудиями, тем самым тоже при на территории, где обитают их враги (хищники), которые могут напасть.
...
Как то так
