
ответ: 1) Для проростання насіння потрібна сукупність таких умов: достатнє зволоження ґрунту, доступ повітря та певна температура, а для деяких видів ще й світло. 2) Весна
У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.
Літо
Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.Осінь
Дерева готуються до зими — уповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються у листі і отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не видно було до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia), берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори
Зима
Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур 3) Водорості виробляють величезну масу органічної речовини ґрунту, що підвищує його родючість, збагачують повітря киснем, слугують основою живлення для багатьох ґрунтових тварин, беруть участь в утворенні осадових порід та ґрунтоутворенні 4)Ярусність – просторове розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).
Виділяють до п'яти основних надземних ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).
У мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.
Підземні органи рослин - корені, кореневища, цибулини, бульби тощо також розташовані ярусами(найглибше проникає коріння дерев, вище розташовані корені чагарників, ближче до поверхні - корені трав'янистих рослин).
У зв’язку із чергуванням сезонів року в рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни (восени відмирають трав'янисті рослини або лише їхні надземні частини, листопадні деревні рослини скидають листки, навесні рослини розвиваються з насіння або підземних частин, розпускаються листки, квітки). 5)У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою
Відміності :
Земноводні:
Походження: Від риб і тварин, що мешкали у воді;
Розмноження: Запліднення зовнішнє. У водоймах з прісною водою метають ікру, з якої незабаром з’являються пуголовки з зябрами і хвостом. Проходять ряд метаморфоз, перш ніж стати схожими на дорослих особин;
Органи дихання Народжуються у водному середовищі з зябрами, які трансформуються в легені. Додатковий кисень отримують через шкіру.
Шкіряний покрив Шкіра гладка і волога через слиз.
Будова організму Примітивна будова мозку і органів чуття. Хребет включає 4 відділи.
Ареал проживання Поблизу водойм і у вологих місцях. Можуть існувати в холодних умовах, навіть замерзати;
Раціон Поїдають переважно безхребетних;
Тривалість життя Живуть недовго.
Плазуни:
Походження: Від сухопутних динозаврів;
Розмноження : Запліднення внутрішнє. Деякі з видів відкладають яйця, інші є живородними. Дитинчата народжуються повноцінно розвиненими;
Органи дихання : Народжуються з уже повноцінними легенями. Не мають можливості дихати через шкіру.
Шкіряний покрив: Шкіра луската, періодично линяє.
Будова організму: Органи більш розвинені. Хребетних відділів 5.
Ареал проживання: Віддають перевагу сухим і жарким місцям. При холоді гинуть. Деякі види живуть в солоних водоймах (морські змії, черепахи).
Раціон: М’ясоїдні, деякі види поїдають рослинність
Тривалість життя: Живуть значно довше
Спільність:
Плазуни мають доволі багато спільного з земноводними, оскільки земноводні - це предки плазунів.
1) Плазуни, як і земноводні можуть дихати за до легень.
2) У плазунів, як і у земноводних трикамерне серце і два кола кровообігу.
3) Плазуни, як і земноводні здатні довгий період часу перебувати як на суходолі, так і у водоймах.
4) Плазуни мають схожу до земноводних будову скелету.
5) Плазуни мають дуже подібну до земноводних нервову систему, з незначними поліпшеннями.
6) Плазуни мають схожу за будовою, наскрізного типу (закінчується клоакою) травну систему, щоправда дещо поліпшену порівняно з земноводними.
7) Органи виділення в цілому подібні, щоправда у земноводних в нирках не відбувається всмоктування води, і вони не мають сечового міхура на відміну від плазунів.
8) Деякі поведінкові реакції і аспекти інстинктивної поведінки дуже схожі.