ПРИВЕСТИ ПРИМЕРЫ ДЛЯ "ОСНОВНЫХ ПРИЗНАКОВ ЖИВОГО" 1. Одна из наиболее примечательных особенностей живых
организмов — это их сложность и высокая степень организации.
Они характеризуются усложненным внутренним строением и со­
держат множество различных сложных молекул.

2. Любая составная часть организма имеет специальное на­
значение и выполняет определенные функции. Это относится не
только к органам (почки, легкие, сердце и т. д. ) и клеткам, но
и к внутриклеточным структурам и молекулам.

3. Живые организмы обладают извлекать, пре­
образовывать и использовать энергию окружающей среды -
либо в форме органических питательных веществ, либо в виде
энергии солнечного излучения. Благодаря этой энергии и веще­
ствам, поступающим из окружающей среды, организмы поддер­
живают свою целостность (упорядоченность) и осуществляют раз­
личные функции, возвращают же в природу продукты распада
и преобразованную энергию в виде тепла, т. е. организмы спо­
собны к обмену веществом и энергией.

4. Организмы специфически реагировать на изме­
нения окружающей среды реагировать на внешнее
раздражение — универсальное свойство живого.

5. Живые организмы хорошо при к среде обита­
ния. Они прекрасно соответствуют своему образу жизни. Доста­
точно ознакомиться со строением крота, рыбы, паразитического
червя, чтобы представить в общих чертах, как они живут. Осо­
бенности строения, функций и поведения данного организма, от­
вечающие его образу жизни, называются адаптациями (приспо­
соблениями) ,

6. Самая поразительная особенность живых организмов -
к самовоспроизведению, т. е. размножению. Потом­
ство всегда сходно с родителями. Существуют механизмы пере­
дачи информации о признаках, свойствах и функциях организ­
мов из поколения в поколение. В этом проявляется наследствен­
ность. Как установлено, механизмы хранения и передачи наслед­
ственных свойств одинаковы для всех видов. Однако сходство
родителей и потомков никогда не бывает полным: потомки, буду­
чи похожи на родителей, всегда в чем-то отличаются от них.
В этом состоит явление изменчивости, основные законы которой
также общие для всех видов. Таким образом, живым организ­
мам свойственны размножение, наследственность и изменчи­
вость.

7. Для живого характерна к историческому раз­
витию и изменению от простого к сложному. Этот процесс назы­
вают эволюцией. В результате эволюции возникло все многооб­
разие живых организмов, при к определенным
условиям существования

Вугілля, виходячи з загальноприйнятої думки - залишки рослин, які загинули багато мільйонів років тому, розкладання яких було перерване внаслідок припинення дoступу повітря, внаслідок чого вони не змогли віддати в aтмосферу відібраний у неї вуглеводень. Тaм, дe бoлота та зaболочені ліси oсідали в рeзультаті тeктонічних переміщень та зміни клімaтічних умов і вкривалися згори іншими речовинами, дoступ повітря зупинявся особливо різко. Залишки рослин пpи цьому перетворювалися, під дією бактерій та грибів, на тoрф, а дaлі - на буpе вугілля, кам'яне вугілля, вугілля aнтраціт та грaфіт.

Але для вуглеутворення з торфу, відповідно до загальноприйнятої теорії, торф повинен опуститися на глибину в кілька кілометрів і потрапити в умови підвищеного тиску й температури. Припустимо, що шар торфу накопичився, потім опустився на кілька кілометрів під поверхнею землі, перетворився на кам'яне вугілля, потім якимось чином знову опинився на самій поверхні (нехай навіть під водою), де відбулося накопичення проміжного шару вапняку, і нарешті знову все це опинилося на суходолі, де знову болото, що утворилося, почало формувати наступний шар, після чого цикл повторювався багато сотень разів...

Але! Адже ми маємо досить немало родовищ кам'яного вугілля, де ця копалина залягає настільки близько до поверхні, що її видобуток ведеться відкритим при цьому, до того ж, шари вугілля нерідко розташовані горизонтально.

Адже якщо уважно придивитися до особливостей утворення кам'яного вугілля, то можна помітити цілий ряд дивацтв.

1. Накопичення біомаси
Традиційно вважається, що вугілля з'явилося з торфу, завдяки болотам. Але для того, щоб накопичився шар вугілля в 500 метрів, потрібен шар торфу, як мінімум, 2 кілометри завтовшки. Якщо враховувати, що торф теж є продуктом переробки залишків, то вихідний шар рослинних решток має бути ще товщим. Для утворення такого шару потрібні фантастичні природні умови, причому - в прямому сенсі слова - фантастичні, що зберігаються незмінно сотні мільйонів років - щоб дати час накопичитися такому шарові.

Вугільні родовища розсіяні по землі повсюдно, проте вільні від вугілля площі в мільйони разів більші. При цьому неподалік від вугільних пластів немає ніякого вугілля. Таким чином, під час виникнення вугілля Земля повинна була бути супер-пустелею з рідкісними супер-оазисами.

Пояснити цей парадокс намагаються, прив'язуючи родовища вугілля до складок кори, де воно, вкрите кілометрами грунту, не розпалося і не вивітрилося би, як в інших місцях. Але багато величезних родовищ вугілля залягають зовсім близько до поверхні, де немає ніяких складок.

Формування вугілля пов'язують з тиском до 6 км грунту згори, але ця умова є зайвою: торф'яне болото глибиною близько 2 км, що утворило відоме родовище Хат-Крик товщиною в 500 м, створює на дні такий тиск, що ніякого грунту над ним не треба.

Ще один цікавий факт - в тому, що найбільше вугільне родовище нагадує цвинтар, подібне кладовищам динозаврів в Гобі або кладовищам мамонтів, носорогів та інших ссавців в Північній Америці. Залишки тварин усіх видів та родів зібрані разом, зім'яті та спресовані багатометровим шаром. Таке кладовище тварин могло утворитися єдиним намиванням в результаті масштабного потопу. Можливо, це ж відноситься і до вугільних пластів?

2. Про терміни утворення вугілля
Вважають, що вугілля утворюється в результаті тривалого впливу бактерій на залишки рослин в умовах відсутності кисню. Але наскільки тривалий цей вплив? Девонські родовища (416 млн. років) - найстаріші. Але ж існують також шари, датовані 260-320 млн. років.

В дійсності, бактеріальні процеси, доказом чого є маса фотографій кільцеподібних колоній в чашечках Петрі, розвиваються в геометричній прогресії і можуть запросто призвести до лавиноподібного народження продуктів переробки. Наочним прикладом служать кефір та молоко, кисле тісто і вино. Років за 20 перетворюються на порох нижні балки дерев'яного вуличного туалету. А що заважає вугіллю формуватися у такі самі терміни? Анаеробні бактерії відрізняються від аеробних лише харчування, а так - повністю аналогічні. Так може, «молоді» та «старі» вугільні пласти відрізняються не термінами дозрівання, а типами бактерій, які створюють вугілля?

Торф образуется из не полностью разложившихся остатков болотных растений, мхов и донного ила — сапропеля. Процесс разложения не может пройти полностью из-за недостатка кислорода, свободному доступу которого препятствует вода.
Нужно большое количество времени, чтобы торф превратился в каменный уголь. Торф постепенно накапливается в болоте. Болото же в свою очередь зарастает все большими слоями растений. На глубине торф все время меняется. Сложные химические соединения, которые находятся в растениях, распадаются на более простые. Частично они растворяются и уносятся с водой, частично переходят в газообразное состояние: углекислый газ и метан. Важную роль при образовании угля играют бактерии и всевозможные грибки, населяющие все торфяники. Они разложению растительной ткани. В процессе таких изменений торфа в нем со временем начинает накапливаться наиболее стойкое вещество — углерод. Со врменем торф углерода в торфе становится все больше и больше. 

Накопление углерода в торфе происходит без доступа кислорода, иначе углерод, соединяясь с кислородом, превратился бы полностью в углекислый газ и улетучился. Образующие слои торфа вначале изолируются от кислорода воздуха покрывающей их водой, затем вновь возникающими слоями торфа. 

Так постепенно идет процесс превращении торфа в уголь.