Первая русская антарктическая экспедиция 1819—1821 под руководством Фаддея Беллинсгаузена и Михаила Лазарева в воды Южного океана имела целью доказать или опровергнуть предположение о существовании шестого материка — Антарктиды. Снаряжалась одновременно с аналогичной экспедицией Михаила Васильева и Глеба Шишмарёва на шлюпах «Открытие» и «Благонамеренный», посылаемой в северные полярные воды. Под командованием Беллинсгаузена находился шлюп «Восток», а Лазарева — шлюп «Мирный», численность команды достигала 190 человек. Из-за чрезвычайной поспешности снаряжения (императорский указ вышел 15 марта, отплытие произошло 4 июля 1819 года) не удалось собрать научного отряда, и практически все научные наблюдения, как в области географии, так и этнографии и естествознания, осуществляли офицеры и единственный учёный на борту — экстраординарный профессор Казанского университета Иван Симонов. Для фиксации событий, ландшафтов открытых островов и биологических видов был взят академик живописи Павел Михайлов, снятые им виды Южных Шетландских островов использовались в английских лоциях даже в 1940-е годы.
Русская антарктическая экспедиция завершилась полным успехом, став второй (после Джеймса Кука), которая обошла всю Антарктику. Из 751 дня экспедиции 527 были проведены под парусами; общая протяжённость маршрута составила 49 860 морских миль (86 475 вёрст). 127 дней экспедиция находилась в широтах выше 60° ю. ш.; к берегам Антарктиды команда подходила 9 раз, в том числе четырежды на расстояние 3—15 км. На карту Антарктики было нанесено 28 объектов, обнаружено и поименовано 29 островов в высоких южных широтах и тропиках.
Объяснение:
Однією з найпоширеніших лікарських рослин, що ростуть у нашій країні, є ромашка аптекарська або ж ромашка лікарська. Це така пахуча трава, усипана квітками, рослина-одноліток, яка живе один сезон, а наступної весни знову відроджується із насіння. Гострий та пряний аромат цілющої ромашки не можна сплутати з будь-яким іншим, адже у склад її природних компонентів входять ефірні масла. Є навіть тип ефірного масла — ромашкове.
Запахи ромашки мають профілактичну дію проти багатьох інфекцій, тому що властивості ефірних масел — бактерицидні. Тобто, за до них вбиваються мікроби та бактерії.
Серцевина ромашкової квітки медово-жовта, а ніжні тендітні пелюстки — білі. Ромашка нагадує маленьке сонечко, тому на дитячих малюнках її часто зображують усміхнутою.
Ромашка росте всюди навкруги: на полі, в улоговинах, біля садиб та в палісадниках. Інколи ромашкою заростають великі пустки у міській та сільській місцевостях. Ця скромна квітка має властивості зцілювати, лікувати та попереджати багато захворювань людини.
Мами, які не захоплюються лікуванням антибіотиками, заварюють ромашковий відвар своїм дітям, коли ті потерпають від високої температури, коли хворі на грип чи застуду. Проноси, кишкові та шлункові розлади також лікуються за до ромашки. Допомагає ромашка-сонечко також при опіках, всіляких язвах та пошкодженнях шкіри. Я сам не одноразово полоскав нею горло під час ангін. З часом мої часті ангіни кудись зникли, я більше на них не хворів.
Розповідь про калину
Калина — символ України, символ жіночності, краси та тендітності. Цей кущ з яскраво-червоними ягідками росте масово біля українських дворів, ставши майже незамінним атрибутом нашого житла.
Ніжну калину українці полюбляють за красу та активно насаджують її біля своїх приватних садиб та біля багатоповерхівок у містах: велике благородне листя, гарні квітки під час цвітіння, чудові ягідки, які дуже естетично виглядають... Особливо прекрасна калина при перших заморозках. Перші морози лише змушують калинові плоди червоніти яскравіше. Але не тільки в зовнішній красі полягає цінність калини для людей.
Калина — це лікарська рослина, вона містить багато вітамінів та широко використовується у медицині. Як у народній, так і в офіційній. Найчастіше для цього беруть яскраві плоди або ж кору чи гілочки цієї рослини. Кора незамінна як жарознижуючий засіб, а також вона добре допомагає при найнебезпечніших жіночих хворобах, приводить організм жінки у норму.
При безкінечних сезонних ГВРЗ, бронхітах та захворюваннях легень готують настої та відвари гілочок та плодів калини. Вони рятують від температури, набряків у легенях, розгулу інфекцій у горлі та носоглотці. Калина має властивість зміцнювати імунітет, тобто, піднімати на боротьбу з хворобою захисні сили організму. Варто подякувати природі за те, що подарувала нам таку чудову лікарську рослину “від ста хвороб”.
