періодичні зміни умов середовища.
зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. у природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. такі зміни називаються сезонними.
щодоби відбувається зміна дня і ночі. такі зміни називаються добовими.
як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом землі навколо сонця, а добові — навколо своєї осі.
періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо сонця та навколо своєї осі.
пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що еу ґрунті, стає доступною кореням рослин. рослини починають швидко рости і розвиватись. улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. вода не може надійти у корені. за таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).
листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
рослини пристосувалися до або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
кажани також нічні тварини. але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за власних звукових сигналів. це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
пристосуваннями тварин до добових змін умов
середовища є різна активність у світлу й темну пору.
Билет 1
1) Белки – это высокомолекулярные органические соединения, которые состоят из углерода, водорода, кислорода, серы и азота. В состав некоторых белков входит фосфор, а также катионы металлов.
2) При мутационной изменчивости нарушается структура генотипа, что вызвано мутациями. Мутации - это качественные, внезапные, устойчивые изменения в генотипе. Существуют различные классификации мутаций. - по уровню изменения наследственного материала (генные, хромосомные, геномные);
3) При нанесении на микропрепарат капли поваренной соли мы можем наблюдать такой процесс, как плазмолиз - искусственное отстаивание цитоплазмы от мембраны.
Цитоплазма будет уменьшаться за счет того, что выпускает часть воды через мембрану для нормализации окружающей среды(клетка живет в нейтральной среде, а после приливания к ней поваренной соли среда становится щелочная, и клетка пытается ее нейтрализовать).
Билет 2
1) Фотосинтез — важнейший процесс в жизни нашей планеты. Он выполняет космическую функцию, производя огромное количество энергии, запасаемой в зелёных растениях, и поставляя кислород в атмосферу.
2) Для клеток прокариот характерно отсутствие ядерной оболочки, ДНК упакована без участия гистонов. Тип питания осмотрофный и автотрофный (фотосинтез и хемосинтез). Единственная крупная кольцевая (у некоторых видов — линейная) двухцепочечная молекула ДНК, в которой содержится основная часть генетического материала клетки (так называемый нуклеоид), не образует комплекса с белками-гистонами
3) Чтобы получить представление о размахе модификационной изменчивости изучаемого признака (например, длины или ширины листовой пластинки вяза), необходимо составить вариационный ряд. С этой целью измеряют, например, длину и ширину 50 листовых пластинок вяза с точностью до 1 мм и получают варианты – возможные значения изучаемого признака, которые обозначают буквой Х или Y:
Полученные варианты располагают в порядке их возрастания (см. образец представления данных в табл.9). Так, в вышеприведенном примере длина листа варьирует от 81 до 101, а ширина – от 63 до 83 мм, и в возрастающем порядке варианты записаны в табл.5. Каждое значение признака встречается неодинаковое число раз. Число, указывающее, сколько раз повторяется каждое значение признака в данном вариационном ряду, называется частотойи обозначается буквой f.
Таким образом, вариационный ряд представляет собой такой ряд данных, в котором указаны значения варьирующего признака в порядке возрастания или убывания, а также соответствующие их частоты. Из представленных данных видно, что чаще всего встречаются варианты, находящиеся в середине ряда, реже – в начале и в конце ряда.
Объяснение:
Отметь как лучший
