3. Назовите процессы, которые протекают с поглощением энергии, и с выделением энергии:
а) вода превращается в лед, 6) солнце нагревает воду в водоеме;
в) таяние снега в горах, г) футболист на игровом поле; д) топится печка
дровами, е) вода в чайнике закипает над костром ж) приготовление пищи на
газовой плите,​

1. жабры
2. Основными особенностями скорпионов являются многочисленные брюшные членики, размещение ядовитой железы в последнем членике брюшка, мощное развитие клешней, живорождени.
У пауков все членики брюшка слиты вместе. В заднем конце брюшка размещены три пары паутинных бородавок, в которые открываются паутинные железы.
3. Хелицеры снабжены острыми, загнутыми вниз коготками. У конца коготков открываются выводные протоки ядовитых желез, расположенных под основанием челюстей.
4. Во время линьки она растут.
5. Кровеносная система паука состоит из сердца в форме трубки, размещенного на спинной стороне брюшкаё и артериальных сосудов. После обмывания внутренних органов, кровь поступает в легкие и трахеи, насыщается кислородом, затем поступает в сердце через специальные отверствия.
Кровеносная система рака состоит из сердца, имеющего форму пятиугольного пульсирующего мешочка беловптого цвета и размещается на спинной стороне головогркди. У рака незамкнутая кровеносная система. Кровь, поступающая в полость тела, омывает органы, обеспечивает их кислородом и питательными веществами. Далее кровь поступает к жабрам по брюшно стороне.
6. 5, 8, 9, 10

У підтриманні гомеостазу біологічних систем вищого рівня беруть участь механізми гомеостазу біосистем нижчого рівня. Тому для розуміння функціонування біологічних систем різних рівнів необхідно спочатку ознайомитися із механізмами адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації живого.

Механізми адаптацій на молекулярному рівні організації живого. Насамперед збереження ефективності функціонування біологічних систем за зміни умов існування забезпечується підтримкою гомеостазу на молекулярному рівні. Можна виокремити три головні напрями розвитку таких процесів.

Одним з напрямів є збереження структурної цілісності і функціональної активності макромолекул (нуклеїнових кислот, ферментів, структурних і скорочувальних білків) і надмолекулярних комплексів (хроматину, рибосом, мембран).

Наведемо декілька прикладів. Репарація ДНК зумовлює відновлення структури цієї молекули в разі ушкоджень, спричинених дією негативних чинників (іонізувальне випромінювання, отрути тощо) або ж спонтанних помилок (наприклад, під час реплікації).