Сұрақтар мен тапсырмалар 1. Су құйылған ыдыс алып, оны бірнеше жерінен тесіңдер. Тесіктен аққан судың ағуы бірдей емес? Не себепті олай?

2. Не себепті сүңгуірдің скафандрына сүңгіген тереңдігінің қысымымен бірдей етіп ауа жібереді? Түсіндіріңдер және бір-біріңнің жауаптарыңды бағалаңдар.

3. Су төменнен жоғары көтерілген сайын, көпіршіктің құрамындағы ауаның көлемі қалай өзгереді? Неге? Талдаңдар және жауаптарыңды бағалаңдар.

​

Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей.  науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.  теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.  прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.  анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.  фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.  генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.  антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.  екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.  гігієна – наука про здоров’я та його збереження.  гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.  термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.  на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.  людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.

Енергети́чний о́бмін організмів здійснюється у три послідовних етапи:

а) підготовчий;б) безкисневий;в) кисневий;

Безкисневий етап — ферментативне розщеплення простих органічних сполук у клітинах. Прикладом такого є гліколіз(від грец. glykys— солодкий і lysis— розпад)— багатоступінчасте безкисневе розщеплення Глюкози на дві молекули піровиноградної або молочної кислоти у м'язових клітинах. У процесі розпаду глюкози беруть участь 13 різних ферментів. Під час гліколізу виділяється 200 кДж енергії. 84 кДж використовується для синтезу 2-х молекул АТФ, а решта (116 кДж) використовується у вигляді теплоти.