Привести пример взаимо выгодных отношений

У помірних широт, як відомо, чітко виражені сезони, або пори року. І завжди після літа наступає осінь… Листяні породи дерев скидають свої зелені шати, і шурхотить під ногами опале листя. Краса та і тільки? Чи, можливо, є користь від цього невідворотного явища?

Щодо необхідності збору листя в парках і садах є дві протилежні точки зору. Одні фахівці нарікають, що в опалому листі зимують шкідники і збудники хвороб, і тому видалення листя йде деревам на користь. Інші нагадують, що опале листя за зиму перегниває і перетворюється у цінне добриво, яким живляться не тільки дерева, а й інші рослини. До того ж воно захищає ґрунт від промерзання, даючи можливість раннім весняним рослинам почати свій розвиток ще під снігом. І тому збір листя завдає шкоди зеленим насадженням.

А ось у Великій Британії дивляться на опале листя зовсім по-іншому: для них воно – джерело доходу, основа бізнесу, що йде під прапором боротьби за екологію і проти горезвісного глобального потепління. Там навчилися перетворювати скинуте кронами листя в екопаливо.

Тільки в одній Великій Британії вага опадаючого за одну осінь листя складає близько мільйона тонн (50 тисяч листків на одне велике дерево). Звичайно зібрати його все нереально, але навіть невелика частинка від цього безкоштовного джерела – гарна підмога в справі скорочення спалювання корисних копалин, таких як кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ та ін.

Адже масова заготівля дрів, що практикується і зараз навіть у цілком розвинених країнах, означає вирубку лісів з усіма наслідками. Але не відмовлятися ж від затишного (і такого традиційного) домашнього вогнища? Тим часом, відзначають британські новатори, листя, залишене на перегній, так само як і зібране й викинуте на смітник, в процесі розкладання викидає в атмосферу метан, а він у двадцять разів сильніший парниковий газ, ніж вуглекислий. Саме останній і виділяється в ході горіння листя в каміні, при цьому в атмосферу потрапляє вуглець, відібраний деревом з повітря протягом попереднього літа. Як бачимо, використання опалого листя в ролі палива має відразу подвійний позитивний ефект для екології.

Ідея цього незвичайного палива народилася тоді, коли один вчений прибирав осіннє листя у себе в саду. Покрутивши в руках опалий листок, винахідник вирішив, що цей матеріал пропадає даремно. Інженер поекспериментував з листям, у результаті чого створив паливну таблетку, яка містить, крім листя, ряд добавок. За до однієї такої пігулки він зміг закип'ятити літр води, що надихнуло вченого на нові досліди.

Тепер у Бірмінгемі працює цілий завод з випуску таких таблеток. Але він може охопити переробкою одні тільки Бірмінгемські простори, адже в цьому місті і околицях комунальні служби щорічно збирають і вивозять на звалища до 16 тисяч тонн такого осіннього листя. Що вже говорити про поширення ідеї на всю країну?

Але може, затія і не варто того? Хто пробував спалювати вологе від дощів осіннє листя, зібране в щільну купу в кутку свого саду чи городу, той знає, що горить воно неохоче. І здається, що застосовувати таке паливо для опалення – дивне і шкідливе заняття. Однак підсушене і як слід спресоване опале листя – це висококалорійне, екологічно чисте паливо.

Технологія виробництва таких «екодрів» полягає не тільки в сушінні й ущільненні біомаси (до речі, на одне поліно йде приблизно один непресований великий чорний сміттєвий мішок з листям). У кінцевий продукт британці додають віск, який є сполучною речовиною і також додатковим пальним. Співвідношення інгредієнтів таке: 70% листя і 30% воску. При цьому одне поліно горить безперервно 2-3 години, що втричі довше, ніж дерев'яна колода тієї ж ваги. І шкідливих викидів від таких дрів невелика кількість.

Компанія, що виробляє «дрова» з опалого листя розширила список парків та лісових господарств, з власниками яких була досягнута домовленість про збір листя. А власникам з того тільки користь, адже листя зазвичай збиралося і вивозилося, на що витрачалися чималі гроші. А так виявилося, що опале листя можна продавати і мати дохід.

Объяснение:

49

1.Работу мозга изучают такие науки, как психология и физиология ВНД. Их объединяет и ряд общих методов исследования, но вместе с тем они изучают разные стороны нервных процессов.

2.Основы учения о рефлекторной деятельности организма были заложены французским ученым Рене Декартом (1596—1650).

3.Безусловные рефлексы, это те рефлексы, которые у нас с рождения, условные - приобретенные в период нашей жизни.

Безусловные рефлексы обеспечивают выживание организма и вида в постоянных условиях среды и на ранних этапах жизни. К ним относятся защитные (мигание при попадании соринки в глаз) , ориентировочные (изучение окружающего мира) , пищевые (сосание у детей, выработка слюны) . Инстинкты тоже носят врожденный характер, их иногда рассматривают как сложную последовательность безусловных рефлексов. Важнейшим инстинктом является продолжение рода.

4.Для при к новым условиям служат условные рефлексы. Они образуются при наличии определенных условий и обеспечивают наилучшую ответную реакцию. Примером условного рефлекса является прилет птиц к знакомой кормушке, распознавание съедобного и несъедобного (поначалу птенец клюет все подряд) , обучение собаки командам.

5.Выбор той или иной формы поведения и животных, и человека определяется жизненными потребностями.

50

1.В основе памяти лежит свойство нервной ткани изменяться под влиянием действия раздражителя, сохранять в себе следы нервного возбуждения. Прочность следов зависит от того, какие именно следы имели место.

2. благодаря памяти в процессе обучения у человека формируются знания, умения и навыки, необходимые для жизни в изменяющихся условиях окружающей среды. Память и обучение присущи многим живым организмам, но наибольшего развития они достигли у человека.

3.  В основе механизма кратковременной памяти лежит импульсная активность нейронов и, в частности, циркуляция возбуждения по замкнутым нейронным цепям.

4.Различают:

зрительную,слуховую,моторно-слуховую память, зрительно-моторно-слуховую память.

5.Расстройства памяти – это снижение либо полная утрата функции регистрации, сохранения и воспроизведения информации.

51

1. Врожденные программы поведения — безусловные рефлексы, инстинкты.

2.  безусловные рефлексы, инстинкты

3. Запечатление, или импри́нтинг —  специфическая форма обучения; закрепление в памяти признаков объектов при формировании или коррекции врождённых поведенческих актов.

4. Наиболее простые программы приобретённого поведения строятся на основе условных рефлексов: животное обучается от врагов, находить те места, где больше пищи, укрываться от непогоды.

5. Гален

52

1. Бодрствование – состояние психики, характеризующееся достаточно высоким уровнем электрической активности мозга, свойственным активному взаимодействию индивида с внешним миром.

2.Сон — естественное физиологическое состояние, противоположное состоянию бодрствования, характеризующееся пониженной реакцией на окружающий мир, присущее млекопитающим, птицам, рыбам и некоторым другим животным.

ЭЭГ выявлены два вида сна: спокойный - медленный и активный - быстрый.

4. Тело расслабляется после дневной нагрузки, ведь нужно восстановиться и накопить энергию для следующего дня. Зато нервная система бодрствует – кровообращение и дыхание, слух и речь, координация и внимание должны полноценно функционировать.

5.

Не есть много перед сном.   перед сном пить теплое молоко. перед сном проветрить спальню. Медитация расслабиться. . Банные процедуры Перед сном полезно заняться рутинной работой. Физические нагрузки на свежем воздухе нагонят дремоту. Строгий распорядок дня Неправильный размер подушки влияет на положение головы, шеи и позвоночника. Оптимальная поза для сна

53

1. Базовые потребности человека. У человека девять базовых потребностей. Эти потребности есть у каждого человека, даже если человек не чувствует их в себе. Первые четыре потребности — это потребности для выживания: 1.тепло, 2.защита, 3.пища, 4.безопасность. Без них невозможно жить.

2.Вторичные потребности связаны с психологическим настроем человека потребностью в успехе, уважении, власти, общении

3.Речь имеет очень большое значение в жизни человека. С ее мы общаемся друг с другом, познаем мир. Речевая деятельность для человека и общества имеет огромное значение. Внешняя речь, например, играет в основном роль средства общения, внутренняя -- средства мышления. Письменная речь чаще всего выступает как запоминания информации. Монолог обслуживает процесс одностороннего, а диалог -- двустороннего обмена информацией.

4.Эмоция — это функция, отражающая то, как мотив, лежащий в основе какой-либо деятельности, воплощается в ней.

5. Любопытство, Стабильный и острый интерес ко всему новому, стремление больше читать и видеть, ведет человека по пути непрерывного обучения, что, в свою очередь, дает стимуляцию мозга и обеспечивает развитие интеллектуальных