Казка вид лиця ялинки про її життя​

Иван Петрович Павлов (1849-1936) – выдающийся ученый, физиолог, основатель физиологической школы, первый россиянин, удостоенный Нобелевской премии. Его главные достижения - открытие условного рефлекса и создание науки о высшей нервной деятельности. В течение своей многолетней научной деятельности совершил открытия в области физиологии кровообращения, пищеварения и высшей нервной деятельности.

«Это звезда, которая освещает мир, проливая свет на еще не изведанные пути», - говорил о нем Герберт Уэллс. Он был человеком, беззаветно преданным науке, патриотом своей родины и всегда открыто высказывал свои убеждения.

Павлов – уроженец Рязани, а его научная деятельность протекала в основном в Петербурге (Ленинграде).

Дзьоб – найпомітніший орган на їхній голові. Він є пористим видовженням черепа і складається із тканин, що не досить міцні. Тому постійно стирається, але має здатність рости, як нігті у людини. Дзьоби бувають різних форм і розмірів, і птахи користуються ними з особливою вправністю та спритністю. Довжина і форма дзьоба - це ті дві помітні ознаки-пристосування, які дозволяють різним видам птахів спеціалізуватися в виборі жертви і методах її відлову.

Дзьоб птахів складається з двох частин: наддзьобка і піддзьобка, які вкриті роговим чохлом — рамфотекою. У багатьох птахів основа верхньої частини дзьоба покрита восковицею. У птахів, що не мають восковиці, зовнішній відділ рамфотеки наддзьобка, поступово потоншуючись, переходить в шкірний покрив лобової частини черепа. Різноманітність функцій дзьоба почасти забезпечується рухливістю наддзьобка, що здійснюється за рахунок кінетизму черепа. Рухи наддзьобка і піддзьобка координуються диференційованою системою жувальних м'язів.