Відповідь:
Інстинкт (від лат. īnstīnctus — «спонукання», «потяг до дії») — це вроджена схильність живих організмів до певної складної автоматичної поведінки. Найпростішим прикладом інстинктивної поведінки є фіксований комплекс дій, при якому певна послідовність дій, від дуже короткої до послідовності середньої довжини, у незмінному вигляді виконується у відповідь на чітко визначений стимул.
Інстинкти є сукупністю уроджених рефлексів. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку. Зазвичай дуже важко відрізнити дійсно генетично успадковані інстинкти від епігенетичних ефектів навчання, що можуть проявлятися на дуже низькому рівні, а ефект від них може зникнути лише через покоління життя в іншому середовищі.
Поведінка є інстинктивною, якщо вона не базується на попередньому досвіді (тобто проявляється без научіння) і є, відтак, виявом вроджених біологічних чинників. Прикладами інстинктивної поведінки є ритуальні бої у тварин, шлюбна поведінка тварин чи гніздування.
Інстинкти слід відрізняти від рефлексів, які є простими реакціями організма на певний подразник, наприклад звуження зіниць як реакція на яскраве світло, колінний рефлекс та ін.
Пояснення:
ответ:ЖИЗНЕННЫЙ ЦИКЛ КЛЕТКИ
Одним из важнейших свойств жизни является самовоспроизведение
биологических систем, в основе которого лежит деление клеток: «От
клеточного деления зависят не только явления наследственности, но и сама
непрерывность жизни» (Э. Вильсон).
Жизненный цикл клетки – онтогенез клетки. Это время
существования клетки от деления до следующего деления, или от деления до
смерти. Для разных типов клеток жизненный цикл различен.
У одноклеточных организмов (PROTOZOA) продолжительность
существования клетки совпадает с продолжительностью жизни организма.
В организме многоклеточных животных (METAZOA) и растений
жизненный цикл клеток разного типа неодинаков, различают две группы
клеток: постоянно делящиеся (пролиферирующие) и покоящиеся
(статичные).
Совокупность пролиферирующих клеток образует пролиферативный
пул. Пролиферативный пул – отношение количества размножающихся
клеток ко всей массе данной клеточной популяции.
По пролиферативному потенциалу различают три группы клеток:
1. Статичные, или непролиферирующие клетки (рис.1) не
размножаются при нормальных физиологических условиях, они полностью
утратили к делению. Хроматин конденсирован настолько, что
исключается транскрипционная активность ядра (сегментоядерные
лейкоциты и тучные клетки) или ядро отсутствует (эритроциты).
Рис.1. Статичные клетки.
К статичным клеткам относят также миоциты и нейроны, в которых
хроматин деконденсирован, что связано с выполнением ими специфических
функций в отсутствии пролиферации. Говорят, что такие клетки «вышли из
клеточного цикла». По мере старения организма количество этих клеток
уменьшается, так как естественная убыль клеток не восполняется.
4
2. Растущие, или медленно пролиферирующие клетки – это группа
клеток с низкой митотической активностью. Растущие клеточные популяции
характеризуются непрерывным новообразованием клеток, которое
обеспечивает не только обновление клеточной популяции, но и рост,
увеличение массы ткани. Многие клетки, не размножающиеся в обычных
условиях, приобретают вновь это свойство при процессах репаративной
регенерации органов и тканей.
Объяснение:
