ответ:Жіноча статева система (лат. Female systemata genitalia) — систем організму жінки, відповідальна за репродуктивну і ендокринну функції (секреція статевих гормонів, що забезпечують нормальне функціонування репродуктивної системи і організму жінки в цілому[1]).
Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних (геніталії, молочні залози) і вторинних (наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння).
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен (за його наявності) чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва (лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптур), промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника), забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.
Внутрішні геніталії (вагіна, матка та її придатки (фаллопієві труби і яєчники) — відповідають за репродуктивну функцію (коїтус, запліднення, вагітність, пологи).
При народженні у жінок вже є певний[який?] запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15 років) вони витрачаються протягом менструальних циклів[2] дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену[2][3].
Чолові́к (множина — чоловіки)[1] — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західноєвропейських культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.
Объяснение:
Каждый организм имеет определенный набор генов (генотип), который определяет признаки данного организма (фенотип). Внешняя среда, условия жизни влияют на качество этих признаков. Они могут быть выражены хуже или лучше. Возьмем двух телят одной породы. Одного теленка кормили плохо - он тощенький. Другого теленка кормили хорошо - он крепкий и хорошо набирает вес, но это телята одной породы, внешние признаки которых различаются в силу разных условий содержания и кормления, то есть внешней среды. Границы изменения (от минимума до максимума) признака у представителей одного вида и есть норма реакции. Она определяется генотипом (то есть телята одной породы имеют схожий генотип , зайцы одного вида имеют схожий генотип и т. д), но степень выраженности этих признаков разная.
Широта нормы реакции зависит от генотипа и внешних условий
