Виправити помилки ігається досить чітка спеціалізація рецепторів до сприйняття різних смакових подразнень. Так, до солодкого найчутливішим є корінь язика, до солодкого – його край , до кислого – корінь язика, а до гіркого – кінчик і край.

Смаковий поріг не однаковий для різних хімічних речовин. Наприклад, для цукру він становить 0,01, для кухонної солі – 0,05, лимонної кислоти – 0,009, а солянокислого хініну – 0,00008 моль/л. Таким чином, ми найчутливіші до солодкого , менш чутливі до гіркого, а солоне і кисле сприймаємо однаковою мірою.

Відчуття смаку відіграє важливу роль у формуванні апетиту, регуляції травлення. Людина, в організмі якої надмірна кількість кухонної солі, вважатиме навіть пересолену їжу не солоною.

1). Сосна→Гусеница→Синица→Коршун
Консумент 2 порядка - Синица.
2). Растение→Муха→Лягушка→Уж→Ястреб
Наиболее часто включается - Растение.
3). Продуценты - Ель, Лиственница
Консументы 1 порядка - Лось, Заяц
Консументы 2 порядка - Рысь, Волк
Редуценты - Бактерии гниения
Лиственница→Заяц→Волк→Бактерии гниения
4). Рогоз→Карась→Щука→Выдра
Ряска→Комар→Водомерка→Лягушка
5). Листовая подстилка→Дождевой червь→Черный дрозд→Ястреб
6). Заяц-беляк - Консумент 1 порядка
Лисица обыкновенная - Консумент 2 порядка
Лось - Консумент 1 порядка
Лесные травы - Продуцент

набувати нових ознак, відмінних від предків і їхніх станів у процесі індивідуального розвитку.

модифікаційна мінливість є не спадковою. це зміни ознак організму, спричинені змінами умов середовища життя і не пов’язані зі зміною генотипу. ступінь вираженості змін прямо залежить від
інтенсивності і тривалості дії на організм певного чинника. приклад таких змін є засмага у людини, але ж нащадкам така ознака не передається. викривлення кісток нижніх кінцівок унаслідок рахіту зберігається протягом усього життя. але в батьків, які в дитинстві перехворіли на рахіт, діти можуть
народитися нормальними, якщо вони своєчасно отримували необхідну кількість вітаміну д.

модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи їх пристосованість до мінливих умов середовища. наприклад зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу
забезпечує захист від дії низьких температур, а засмага людини – від шкідливої дії сонячного випромінення. але, якщо організм опиняється в незвичних для себе умовах, з якими не доводилось постійно стикатися їхнім предкам, то корисних модифікаційних змін не відбудеться.