Вот так вроде бы .
1)Свиноводство. Основными продуктами этой отрасли животноводства являются мясо и сало. Коневодство. Огромное значение для народного хозяйства имеет как племенное разведение лошадей, так и продуктивное, а также спортивное. Скотоводство. Разведение крупного рогатого скота на данный момент – главная отрасль животноводства. Ведь от того, насколько развитой будет эта сфера, зависит степень обеспечения населения основными продуктами питания, такими как молоко и мясо. Разведение мелкого рогатого скота тоже очень важно. От этого направления животноводства в прямой зависимости находятся такие сферы народного хозяйства, как пищевая (мясо, молоко) и легкая (шерстяные одежда и предметы быта) промышленность. Птицеводство. Эта отрасль отвечает за обеспечение населения такими важными продуктами питания, как яйца, мясо, пух и перо. Пушное звероводство. Разведение нутрий, норок, песцов и т. д. позволяет получить шкурки для пошива верхней одежды, шапок, аксессуаров и прочего. Пчеловодство. Мед, воск, маточное молочко – также продукты более чем необходимые.
2)Размещение животноводства складывается под влиянием двух основных факторов: ориентации на кормовую базу и тяготения к потребителю. По мере развития процессов урбанизации и прогресса на транспорте быстро возрастает значение второго фактора в размещении животноводства. В пригородных зонах крупных городов и высокоурбанизированных районах развиваются молочное животноводство, свиноводство и птицеводство, т. е. усиливается азональность животноводства. Однако до сих пор ориентация на кормовую базу (зональный фактор) является определяющей в размещении животноводства.
Агропромышленный комплекс (АПК) объединяет все отрасли хозяйства, принимающие участие в производстве сельскохозяйственной продукции, ее переработке и доведении до потребителя. Значение агропромышленного комплекса заключается в обеспечении страны продовольствием и некоторыми другими потребительскими товарами.
Наиболее распространенная модель агропромышленного комплекса обычно включает три основные сферы.
Первая сфера включает отрасли промышленности, производящие средства производства для сельского хозяйства и отраслей промышленности, перерабатывающих сельскохозяйственное сырье: тракторное и сельскохозяйственное машиностроение, производство оборудования для животноводства, пищевой и легкой промышленности, выпуск минеральных удобрений, комбикормовая и микробиологическая промышленность, сельское производственное строительство.
Вторая сфера — собственно сельское хозяйство (земледелие и животноводство) .
Третья сфера — система отраслей по промышленной переработке и сбыту сельскохозяйственного сырья и продовольствия: пищевая, легкая промышленность, система заготовок, транспортировка, хранение и реализация продукции АПК.
Размещение первого и третьего звеньев агропромышленного комплекса во многом определяется территориальной организацией сельскохозяйственного производства. Переработка, складирование и хранение сельхозпродукции в значительной мере ориентированы на потребителя. Территориальная концентрация в пригородных зонах и высокоурбанизированных районах производства картофеля, овощей и другой продукции растениеводства также обязана активизации хозяйств населения и фермеров. Круто получилось правда?
Еволюційна філогенія (або філогенез) (від. грец. філо - рід і генезіс - породжую) - розділ еволюційної біології, що вивчає шляхи історичного розвитку біорізноманіття Землі. Термін філогенез ввів у науку німецький учений Е. Геккель у 1866 р. Ним він визначав історичний розвиток окремих видів, систематичних груп та органічного світу в цілому. В сучасному розумінні поняття філогенія застосовується і для досліджень еволюції молекул, клітин, органів, систем органів, популяцій, окремих видів, екосистем та біосфери в цілому. Метою еволюційної філогенії є реконструкція походження і послідовності еволюційних перетворень та побудова природної системи органічного світу.
Вихідним методом для досліджень філогенезу був метод «потрійного паралелізму» з використанням знань морфології, ембріології та палеонтології. Сучасна еволюційна філогенія використовує дані генетики, біохімії, молекулярної біології та багатьох інших наук. Важливу інформацію для науковців дають методи молекулярної філогенетики, що досліджують філогенетичні відносини молекул ДНК, РНК і білків різних організмів. Так, було з’ясовано, що для встановлення еволюційних зв’язків між царствами і типами живих організмів найбільше значення має рРНК. Причина криється в тому, що ця молекула виникла на ранніх етапах становлення життя і є в усіх живих організмів.
Для ілюстрації філогенії еволюційних зв’язків між групами організмів застосовують філогенетичні дерева. Це зображення філогенетичних відносин у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу.
Результати досліджень еволюційної філогенії найширше використовуються в біосистематиці для класифікації організмів, в біогеографії -для вивчення поширення, в етології - для дослідження еволюції поведінки, в медицині - для розуміння шляхів виникнення хвороботворних мікроорганізмів та ін.
Отже, предметом досліджень еволюційної філогенії є еволюційні зв'язки між організмами на різних рівнях організації живого та шляхи історичного розвитку біорізноманіття на Землі.
