1.РАК РІЧКОВИЙ
Річковий рак може і плавати. Річковий рак живе в прісній чистій воді річках, струмках і озерах. Вночі вони виповзають зі своїх укриттів в пошуках їжі. Річкові раки всеїдні. Їдять річкові раки і водорості. Довгі вусики служать раку органами дотику і нюху. Ось чому варений річковий рак завжди буває червоним.
2.ХРУЇЦ (ХРУЩ) ТРАВНЕВИЙ
У зовнішньому середовищі травневий жук орієнтується за до органів почуттів. Ці органи перебувають у нього на голові. У комах вони розвинені краще. У жука є органи дотику, нюху і зору. Довгі вусики грають у жука роль органів нюху. Переважно за до нюху, хрущі відшукують їжу.
Добре розвинене у хруща та зір. Опуклі очі поміщаються у нього з боків голови. Як і в раку, очі в хруща складні. Кожне око складається приблизно з 8000 окремих очок. У інших комах їх ще більше.
3.ОКУНЬ РІЧКОВИЙ
Очі окуня за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних, в яких світло через рогівку та кришталик потрапляє на сітківку, де палички (клітини, що відповідають за чорно-білий зір) та колбочки (клітини, що відповідають за кольоровий зір) обробляють візуальну інформацію та передають сигнали на нейрони.
Головна принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. Структура сітківки варіює для риб залежно від місця їхнього мешкання: у глибоководних видів очі пристосовані для сприйняття світла переважно червоної частини спектру (завдякі максимальній для видимого світла довжині хвилі воно найменше віддзеркалюється товщею води), а риби, що живуть на мілководді, сприймають ширший спектр.
оловними механорецепторами риб є вухо, що функціонують як орган слуху та рівноваги, та органи бічної лінії. Внутрішнє вухо пластинозябрових (акул та скатів) та костистих риб складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих в трьох взаємно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт (камінець, що складається з карбонату кальцію), який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які в свою чергу передають сигнали до нейронів. Дві з трьох камер, саккула (Sacculus) та лагена (Lagena), функціонують як орган слуху. Вібрації з оточуючого середовища призводять до зміщення отолітів, рух яких волосовидні клітини перетворююь на сигнали, що сприймаються мозком риби як звук. Деякі види риб (наприклад, срібний карась та різні види сомів) мають комплекс кісточок, які називаються Вебберів апарат і з'єднують вухо з плавальним міхуром. Завдякі цій адаптації зовнішні вібрації посилюються плавальним міхуром, як резонатором. Отоліт в третій камері, утрікулі (Utriculus), забезпечує рибі орієнтацію в Коли цей порівняно важкий отоліт зміщується, оточуючі його чутливі волосовидні клітини генерують сигнали, що інтерпретуются як індикатор зміни положення тіла.
Сенсорні волоскові клітини в напівкруглих каналах дозволяють рибам відчувати швидкість власного руху. Замість отоліту, в цих каналах міститься гель. Коли рідина, що називається ендолімфою, зміщується в цих напівкруглих каналах завдяки зміні прискорення риби в процесі руху, ендолімфа завдає тиск на гель, і це стимулює волосоподібні клітини. Три напівкруглих канали кожного з органів слуху розташовані під такими кутами, щоб відчувати вертикальне, бокове та осьове зміщення.
Объяснение:
Объясните взаимосвязь компонентов в этой экосистеме.
б) Солнце главный источник энергии у растений. Растения ( листья, шишки, кора) являются пищей для травоядных животных (олени, зайцы, белки, ежи, древесные дикообразы, птицы,). Травоядные животные являются пищей для хищников (волки, лисы, медведь, тигр и другие животные). Жизнь растений и животных зависит от климатических условий, состава почвы.
2.Объясните причины смены экосистем, изображенных на рисунке от А Б В Г.
(А). При зарастании водоема происходит смена сообществ. Вся растительность начинает продвигаться от берегов к центру водной поверхности.
Б, В) Идёт продолжение этого процесса, и постепенно озеро млеет и начинает превращаться в болото, которое заполняется торфом.
Г) Когда озеро полностью заполнится торфом, на его месте вырастает лес.
Экосистема луга.
В экологической пирамиде происходит переход энергии и веществ из одного трофического уровня в другой. При передвижении вещества и энергии по цепям питания происходит их потеря.
Растения(травы, кустарники, цветы) это продуценты, которые являются пищей для травоядных (насекомые, грызуны, гусеницы)- консументы 1 порядка (потребители). Затем ими питаются мыши, лягушки, птицы, - консументы 2 порядка. Ими питаются хищники (змеи, хищные птицы)- консументы 3 порядка. Эта экосистема состоит из 5 трофических (пищевых) уровней.
4.
Экосистема степи
Растут растения (травы, кустарники) продуценты.
Обитают консументы : насекомые (жуки, бабочки), грызуны (суслики, сурки, мыши), копытные представители (сайгаки), птицы(степные жаворонки, перепёлки) - это травоядные. Хищники (волк, лисица,) пернатые хищники, которые питаются травоядными. По своему составу эта экосистема беднее, чем экосистема леса.
Экосистема смешанного леса
Растут деревья(хвойные, лиственные), травы, кустарники-продуценты. Растительность многообразна.
Обитают консументы : насекомые( жуки, пауки, комары, клещи), грызуны (зайцы, белки, мыши), копытные представители (олени, лоси, кабан), птицы (сова, дятел) –это травоядные. Хищники ( волки, лисы, рыси, тигры) питаются травоядными. К организмам-разрушителям относятся грибы, бактерии и черви.
5. Проанализируйте отрицательное влияние человека на природу в вашем регионе. Заполните таблицу (первая строка заполнена для примера): Форма влияния человека (отрицательное) Примеры
Последствия влияния
1. Большое число автомобилей В Алматы на 1,5 млн жителей приходится 700 тыс. автомобилей
Загрязнение атмосферы города; болезни органов дыхания у людей;
2. Выбросы вредных веществ на предприятиях (ТЭЦ, фабрики, заводы)
Загрязнение атмосферного воздуха, приводит к разным заболеваниям человека (дыхательные органы, сердце) , гибнут животные.
3.. Размещение отходов в окружающей среде( свалки мусора)
Загрязнение почв, атмосферного воздуха,
размножение переносчиков заболеваний, приводит к разных инфекционным заболеваниям, гибнут животные.
4. Выбросы химических элементов с промышленных предприятий в реки и озёра.
Загрязнение водных ресурсов, приводит к разным заболеваниям, гибнут животные и рыбы.
6. Используя таблицу, ответьте на вопросы: Открытие Ученый и его изобретение
В 1874 г. А.Н.Лодыгин изобрел лампу накаливания. Ее запатентовали почти во всей Европе. Он выкачал из стеклянной ламповой колбы воздух, увеличив долговечность лампочки. Нить накаливания изготовил не из угля, а из тугоплавкого вольфрама.
В 1875 г. Павел Яблочков изобрел электрическую угольную дуговую лампу. Впервые она была продемонстрирована в качестве уличного и театрального освещения в Париже.
В 1879 г. Томас Эдисон разработал лампочку накаливания с угольной нитью. 35 ПРОЕКТ
(а) Что общего у этих открытий с точки зрения назначения и превращения энергии?
(а) общее: созданы лампы накаливания;
(b) различия: в первой лампе — вольфрамовая проволока, во второй — угольный стержень, в третьей — угольная нить.
7.
Радиотелескоп, оптический телескоп, спектроскоп
8.
1) область космических исследований А) таяние ледников, возникновение ураганов
2) область климатических изменений на Земле В) исследование черных дыр
3) возобновляемые источники энергии С) ценность продуктов питания
4) в области питания человека D) энергия биомассы, ветра, воды
8 1-B, 2-А, 3-D, 4-С
Объяснение:
