Будь-яка сенсорна система складається з трьох відділів: периферійного (рецептори), провідникового і центрального. Провідниковий відділ – це складний ланцюг нейронів і їх відростків у складі нервів, який забезпечує процес передачі інформації. Центральний відділ – скупчення нейронів у певній зоні кори великих півкуль, де відбувається аналіз збудження і формування відчуттів.
• Аналізатори спеціалізуються на сприйнятті певного виду подразнень і формуванні специфічних відчуттів.
• Сенсорні системи пристосовані до сприйняття певного діапазону подразнень.
• Загальною властивістю сенсорних систем є їхня адаптація – здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.
• Аналізатори (крім больового) під дією тривалих вправ здатні підвищувати свої можливості, тобто здатні тренуватися.
• Для сенсорних систем характерна взаємодія, яка реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори й підкірки. Так, підвищенню зорової чутливості сприяє запах бергамотової олії, чутливість слуху підвищується при дії зеленого світла, при яскравому світлі краще відчувається смак їжі, при дії на рецептори шкіри слабким електричним струмом підвищується чутливість слуху та ін.
• Блокування однієї із сенсорних систем виявляє вплив на функцію інших. Так, у сліпих поліпшуються слух і дотикова чутливість.
Объяснение:
Тыква — однолетнее, травянистое, теплолюбивое растение семейства тыквенных. Корневая система стержневая, хорошо развита, основная масса корней размещается в почве глубиной до 70 см, отдельные корни проникают на глубину 1,5 м и больше, они хорошо развиваются в горизонтальном направлении.
Стебель у твердокорой тыквы 4—5-гранный с жестким опушением, у крупноплодной и мускатной с мягкими волосками. Длина стебля достигает 3 м и больше, имеются формы и короткоплетистые — 1 м. Лист у твердокорой тыквы крупный, остроугольный, с жестким опушением; у крупноплодной и мускатной крупный, округлой формы, с мягким опушением. В пазухе листа размещается усик, с которого растение прикрепляется к предметам.
Тыква — раздельнополое, однодомное, перекрустноопыляемое растение (пчелы, шмели). Цветки крупные, апельсиново-желтые. Плод — ложная ягода различной формы, размеров и окраски. У твердокорой тыквы кора твердая, у остальных видов — мягкая.
Семена крупные, масса 1000 штук — 120—310 г у твердокорой и крупноплодной, у мускатной — мелкие, масса 1000 штук — 50—100 г. Срок годности семян — 6—8 лет.
Прорастают семена при температуре +10—12°С. Оптимальная температура +26—27°С, при ней всходы появляются на 5—6-й день после посева. Лучшая температура для роста и развития — 25—30°С тепла. Наиболее теплолюбивая — мускатная тыква, наименее — твердокорая.
Растение тыквы переносит кратковременные заморозки до 1°С. Тыква сравнительно теневыносливая, засухоустойчивая, требовательна к плодородию почвы.
