Визначте, які з наведених прикладів угруповань тварин є спілнотами, а які скупченнями?
1. В стаді газелей є «сторожі», які пильно ігають за хижаками,
дозволяючи іншим спокійно пастися.
2. Зграя шпаків при появі в повітрі яструба щільно стягуються,
поспішають йому на зустріч і, обтікаючи з усіх боків, знову
збираються у нього на хвості.
3. Рій нічних комах завжди у темряві летить на світло.
4. Зграйки пуголовків збираються у зогрітих сонцем місцях водойм.
5. Черепахи виповзають для розмноження на піщані ділянки
Галопогоських островів.
6. Гучні крики у пташиній берегових ластівок колонії оповіщають про
наближення хижака.
7. Зграї морських риб вистежують скупчення планктону чи стайки риб,
якими годуються.
8. Павіани при небезпеці утворюють «оборонну» групу, попереду,
ззаду із боків якої розташовуються дорослі самці.​
!!

Спорофіт  щитника чоловічого – багаторічна трав’яниста рослина. Підземна частина  – товсте дерев’янисте чорно-буре кореневище із численними додатковими коренями. Надземна частина – листки (вайї) – великі двічіперисторозсічені із череками, що вкриті тонкими коричневими лусочками. Ростуть повільно. На верхівці закладаються корененивища і протягом першого року залишаються зачатковими. Наступного літа мають вигляд равликоподібно скручех спіралей, густовкритих коричневими лусками. Навесні третього року, наростаючи верхівкою, вони звільняються від лусок і швидко розгортаються. Восени великі листки щитника відмирають, залишаючи на кореневищі основи своїх черешків. Спороносні органи – соруси – купки спорангіїв, що утворюються влітку на нижньому боці листків і зверху прикриті тонким покривальцем – індузієм. Спорангій – має гребенеподібну смужку клітин із потовщеними оболонками, що забезпечують його розкривання. Найчастіше у кожному спорангії формується по 64 однакових спори. Спори – кожна має по дві оболонки: тонку внутрішню та товсту зовнішню. На вологому грунті спора проростає та утворює заросток (гаметофіт). Будова та особливості гаметофіту папоротеподібних Спори рівноспорової папороті дають початок вільноживучим двостатевим гаметофітам. Вони можуть бути автотрофними зеленими, або гетеротрофними. Гетеротрофні гаметофіти розвиваються у симбіозі з грибами. Автотрофні гаметофіти – заростки більшості папороті пластинчаті з ризоїдами та мають серцевидну форму, розміром не більше 5 мм. Антеридії з’являються раніше у області ризоїдів, архегонії пізніше у області виймання на передньому кінці гаметофіту. Різниця у часі формування двох типів гаметангії сприяє перехресному заплідненню. У різноспорової папороті одностатеві гаметофіти розвиваються під оболонками мікроспор та макроспор і сильно спрощені. Розмноження попоротеподібних У вологу погоду спіральні багатоджгутикові сперматозоїди виходять із антеридіїв та, проникнувши у черевця архегоніїв, запліднюють яйцеклітини. Із зиготи без періоду спокою розвивається зародок – спорофіт. Деякий час він живиться за рахунок гаметофіта.

Клеточный тип иммунного ответа - уничтожение внутриклеточных инфекционных агентов (вирусы, риккетсии, микобактерии, бруцеллы, протозойная инфекция) а также разрушение чужеродных и опухолевых клеток. в реализации клеточного типа принимают участие цитотоксические лимфоциты (т-киллеры и нк-клетки), а "убирают" разрушенные структуры моноциты и макрофаги; и гуморальный тип иммунного ответа осуществляется преимущественно при защите от внеклеточных инфекций (стрептококки, стафилококки, пневмококки и т.д.) и реализуется с специфических антител (иммуноглобулинов). в данном случае выступает мощная система комлемента также с участием макрофагов, при гноеродной инфекции нейтрофильных лейкоцитов.