Відповідь:
Йододефіцит (йододефіцитний синдром) — розлади здоров'я, пов'язані з дефіцитом йоду. Розглядаються ВООЗ як найбільш поширені у всьому світі синдромальні ураження неінфекційного характеру.
Йододефіцит може призводити до розвитку патології щитоподібної залози і розумових розладів різного ступеня тяжкості. Найбільш поширені з захворювань йододефіцитного характеру: ендемічний зоб, ендемічний кретинізм або вроджена розумова недостатність.
Йододефіцит може призводити до розвитку станів, а також доброякісних та злоякісних пухлин щитоподібної залози.
Кретинізм
Найчутливішою до нестачі йоду в організмі є нервова система. Тож у разі стабільного йододефіциту в дитини з раннього віку відбувається затримка психічного розвитку, а за класичної форми йододефіциту розвивається кретинізм. Такі діти малі на зріст, з непропорційними частинами тіла і різким відставанням у розумовому розвитку.
Зоб або патологічне збільшення щитоподібної залози може виникати внаслідок йододефіциту. Гормони цієї залози не здатні синтезуватися без достатньої кількості йоду. Ці гормони беруть участь абсолютно в усіх функціях організму і, оскільки щитоподібна залоза є одним з елементів ендокринної системи, порушення в ній спричиняють розлад усієї системи. Тому часто в разі йододефіциту одночасно з хворобами щитоподібної залози гаються порушення в діяльності всіх інших залоз.
Інші негативні впливи на організм
Порушення білкового, жирового та вуглеводного обміну нерідко сприяє затримці росту в дітей. Крім того, виходить з ладу функція імунної системи, зокрема фагоцитоз (процес поглинання деякими клітинами крові мікробів, вірусів, які потрапляють у кров, і таким чином очищення організму). У разі дефіциту йоду ці клітини є малоактивними. Тому гаються нерідко захворювання, спричинені вірусами і бактеріями, з тривалим і часто ускладненим перебігом.
