Сходства и различия дуба и василька

Більшість грибів складаються з міцелію і вегетативних (плодових) тел. Міцелій практично повністю або більшою своєю частиною занурений у субстрат. Він проникає в грунт, деревину, лісову підстилку, органи рослин-хазяїв, тощо. Поглинання поживних речовин відбувається всією поверхнею міцелію або за до особливих пристосувань, як у багатьох паразитичних видів. Спори, за рідкісним винятком, формуються на поверхні субстрату - на повітряному міцелії або на плодових тілах, що важливо для їх розповсюдження. Міцелій зазвичай утворюється зі спори, іноді зі шматочків міцелію або з інших елементів гриба. При проростанні спори формується паросткова трубка, яка поступово стає довшою, а потім починає гілкуватися. Зростає міцелій завжди верхівкою вперед, а галузиться по всіх напрямах.
За зовнішнім виглядом міцелій різних видів грибів подібний, але в його будові є істотні відмінності. У більш примітивних видів міцелій неклітинний. Він являє собою ніби-то одну клітку гігантських розмірів з великою кількістю ядер. Такий міцелій характерний для багатьох водних форм і деяких наземних грибів (мукор, різопус). У вищих грибів міцелій ділиться перегородками на клітини, в кожній з яких міститься від одного до декількох ядер.

Гриб – это плодовое тело. Он расположен внутри субстрата, который состоит из нитей и подземной паутины. Субстратом называют ту среду, с которой плодовое тело получает питательные вещества. Нити, которые находятся в субстрате, называются гифами. Подземная паутина – это мицелий или грибница. Плодовое тело имеет две функции: размножения и сохранения вида. Формирование плодового тела происходит с соединения гифов. В результате такого соединения образуются клубки, которые в дальнейшем увеличиваются, а клетки нитей упорядочиваются. Рост субстрата начинается после того, как клетки нитей начинают вытягиваться, после чего происходит прорыв субстрата с плодового тела.