Випишіть окремо номери ознак, характерні для залоз внутрішньої, змішаної та зовнішньої секреції:
1) відсутність вивідних протоків;
2) свої секрети виділяють не лише у кров;
3) незначна кількість секрету;
4) мають вивідні протоки, через які, виділяють продукти своєї діяльності на
поверхню тіла або порожнину органа;
5) малі розміри;
6) секрет виділяється безпосередньо в кров;
7) виділяють ферменти;
8) виробляють біологічно-активні речовини-гормони;
9) секрет розноситься тільки до певного органа;​

Объяснение:Ембріогенез  також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток — розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.

Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження.

Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку бувають різними. Наприклад, український ентомолог І. З. Лівшиц встановив, що у кліщів ембріогенез займає 40-50 % всього періоду розвитку від яйця до дорослої особини.

Зміст

1 Запліднення

2 Дроблення і бластуляція

3 Гаструляція

4 Органогенез

5 Література

6 Посилання

Запліднення

Докладніше: Запліднення

Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітина — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, оскільки кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.

Дроблення і бластуляція

Докладніше: Бластуляція

Після запліднення в період дроблення яйце послідовно багато разів ділиться спочатку на великі, потім на дедалі дрібніші клітини — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайно з порожниною усередині) — бластула. В результаті дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціалізація. Клітини, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечує формування органів майбутнього організму.

Гаструляція

Докладніше: Гаструляція

Під час гаструляції відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщень так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма. Гаструляція протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.

Органогенез

Докладніше: Органогенез

У період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; великі зачатки диференціалізуються на дрібніші, і таким чином створюється дедалі складніша структура цілого організму. Органогенез досягається переважно клітинними переміщеннями й диференціалізацією самих клітин. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці зародкового розвитку синтезується фермент, який розчиняє оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу тощо.

Література

Стоит начать с отличий полового размножения спирогир и хламидомонад. у хламидомонады образуются зиготы путём сливания половых клеток в пары. по истечению стадии покоя, зигота образует зооспоры после мейоза. из зооспор вырастает взрослая особь. у спирогиры половое размножение - конъюгация. при конъюгации образуется зигота, как результат процесса слияния двух клеток разных спирогир. но стадию покоя спирогиры переживают в виде зигоспоры. весной после мейоза из зигоспоры получается четыре споры. из четырёх одна прорастает в особь водоросли, а вот остальные погибают. общим для таких разных половых процессов есть то, что и у спирогиры, и у хламидомонады все стадии гаплоидные, и только стадия зиготы (у спирогиры и стадия зигоспоры) – диплоидная.