Первое задание чем быстрее тем лучше.

Молочнокислі бактерії — позатаксономічна група грам-позитивних кислотостійких не утворюючих спори бактерій паличкоподібної або кокоїдної форми, що характеризуються спільними метаболічними і фізіологічними характеристиками. Молочнокислі бактерії не складають монофілетичної групи; більшість з них входить до ряду Lactobacillales (хоча включають лише частину від родів ряду), тоді як невелика частка належить до інших рядів типів Firmicutes і Actinobacteria. Ці бактерії зазвичай знаходять в рослинному матеріалі, що розпадається, або молочних продуктах, де вони виробляють молочну кислоту як основний кінцевий продукт ферментації вуглеводів. Ця риса історично стала причиною використання цих бактерій людиною для бродіння, через те, що наявність кислоти запобігає росту інших, потенційно шкідливих бактерій. Деякі молочнокислі бактерії виробляють пептидні бактеріоцини (бактеріальні токсини), що збільшують захист продукту від інших мікроорганізмів. Крім того, молочна кислота та інші метаболіти в впливають на органолептичні властивості продуктів харчування. Ці бактерії є одними з небагатьох мікроорганізмів, що вважаються безпечними для споживання в їжу живими, через їх поширеність в продуктах харчування та ролі в здоровій флорі слизу травного тракту.

Эпидермис - защита от факторов окружающей среды, т.е. барьерная функция. Роговой слой играет наиболее важную роль в защите от токсинов и обезвоживания. Так же в эпидермисе находятся поры, через которые осуществляется потоотделение. 
Дерма (собственно кожа) - терморегуляция посредством изменения величины кровотока в сосудах дермы и потоотделения потовыми железами. Механическая защита подлежащих структур, обусловленная наличием коллагена и гиалуроновой кислоты. Обеспечение кожной чувствительности.
Гиподерма (подкожная жировая клетчатка) - подкожно-жировой слой, являясь плохим проводником тепла, предохраняет кожу от охлаждения, обеспечивает организм энергией.