Описание эксперимента Подчеркните верный утверждения.
В предыдущем задании (с хомячками) был использован теоретический метод исследования, практический метод исследования. При работе были использованы методы: наблюдение, эксперимент и измерение. Контрольная группа хомячков находилась в клетке №1, №2, №3.
Если что это РЕШ

Жуки 

Ряд сучасних видів покритонасінних рослин запилюється переважно жуками. Квіти цих рослин великі, поодинокі або дрібні і зібрані в суцвіття. 
Основною їжею для жуків є сік вегетативних частин рослин, плоди, та гниючі рештки. У жуків нюх розвинений краще, аніж зір, тому запилюючі ними квіти часто білі або зовсім неяскраві, зате мають сильний запах. В основному це фруктовий, пряний або неприємний, що нагадує бродіння. Ці запахи відрізняються від аромату тих квітів, які запилюються бджолами та метеликами. 
У одних квітів жуки живляться нектаром, у інших пелюстками або особливими поживними тільцями – скупченнями клітин на поверхні різних частин квітки, а також пилком. В усіх випадках насінні зачатки у квіток, що запилюються жуками, добре захищені зав'яззю і знаходяться у недосяжності до жуючих щелеп жуків-запилювачів.   Метелики
 Метелики
 
Квіти, що запилюються метеликами, дуже схожі на ті, які запилюються бджолами. Головним чином тим, що приваблюють цих комах малюнком та запахом квіток. Але деякі лускокрилі здатні розрізняти червоні кольори, тому рослини, які вони запилюють можуть бути і червоними, і оранжевими. 
У видів, що запилюються нічними метеликами, квіти завжди білі, білувато-жовті або яскраво-рожеві з дуже запашним ароматом. Найсильніший запах мають різні види тютюну. Для багатьох квітів, які запилюються метеликами характерно те, що їхній сильний солодкий запах проявляється тільки після заходу сонця. 
У квітках, що запилюються метеликами, нектарники знаходяться біля основи довгої вузької трубочки віночка або спеціальної шпори, звідки тільки ці комахи здатні витягувати нектар смоктальним ротовим апаратом. Бражники, наприклад, не залазять у квітку, як бджоли, а зависають над нею, вставляючи свій довгий хоботок у квіткову трубочку. Ці квіти не мають “посадкової ділянки” як для бджіл, ніяких ловушок і складного внутрішнього обладнання, яке необхідне для перетинчастокрилих.
Існує взаємозалежність між розмірами метелика та розмірами квітки. На великі квіти сідають великі метелики, а на дрібні – маленькі метелики. У дрібненьких квітках короткі квіткові трубочки, тому маленьким метеликам немає потреби занурювати свій хоботок. Вони просто повзають по квітці і збирають нектар.
Квіти, які запилюються метеликами еволюціонують разом з ними, як і у перетинчастокрилих комах. 
    Птахи
 
Деякі пернаті регулярно відвідують квіти, живлячись їхніми частинами,нектаром та дрібними комахами, що живуть у квітах. Тому вони також приймають участь у процесі запилення. 
Квіти, які запилюються птахами, виділяють велику кількість рідкого нектару. Його може бути так багато, що він витікає назовні. Але запах цих рослин слабкий, що пов'язано з погано розвинутим у птахів нюхом. Зате птахи дуже добре сприймають кольори, приблизно у такому ж діапазоні, як і людина. 
Більшість квітів, які запилюють птахи, мають червоне та жовте забарвлення. Розміри квітів досить великі або зібрані у чималі суцвіття, що пов'язано з необхідністю приваблювати пернатих своїм виглядом і вміщувати велику кількість нектару.
Птахи та інші тварини-запилювачі відвідують квітки певного виду рослин на протязі коротких проміжків часу. Ті квіти, які запилюють птахи можуть також запилюватися і метеликами та летючими мишами. Але комахи надають перевагу квітам з сильним ароматом, а птахи навпаки.

1) Все хищники (в том числе и человек) имеют глаза направленные вперед. Все травоядные смотрят вбок. Оно и понятно - хищнику необходимо смотреть на добычу, поэтому ему необходимо иметь глаза вычислить дистанцию до жертвы и оценить сможет ли он ее поймать. Цветное зрение имеют далеко не все хищники и травоядные, им оно по большей части вообще ни к чему. Как правило цветное зрение наследство древесных обитателей. Практически все существа слезшие с деревьев прекрасно различают цвет. Коровы и собаки цвет различают слабо, ибо им это незачем. 
Травоядные животные имеют глаза сбоку головы - им глаза необходимы для обнаружения хищника. 
2 ) Специализация и строение зубов. Как правило, но совсем не обязательно, хищники имеют специализированные мясные зубы и клыки. Однако, клыки имеют и травоядные животные. Например кабарга имеет такие клыки которым и тигр позавидует. Так что строение зубов вовсе не главное. Отсутствие резкой дифференциации зубов (как у человека) просто указывают на всеядность. 

3) Строение пищеварительной системы. Все травоядные животные имеют специализированную пищеварительную систему, включающую в себя несколько отделов желудка, в которых пища подвергается разложению и брожению бактериями-симбионтами, ничего подобного и в помине нет у хищников (и человека) им по характеру поедаемой пищи это не требуется. Небольшая длина кишечника у хищных животных объясняется не загниванием мяса, а всего лишь быстрой переработкой животного белка, который в отличии от растительного усваивается гораздо лучше. Просто обратите внимание на погадки хищника и травоядного животного. Нету в погадках волка никакого загнившего мяса. Да и вообще количество гуано от хищника на порядок меньше. 
Слюна хищников в обязательном порядке имеет ферменты! Я молчу про яд змей, фактически это ферментационная жидкость, которая переваривает тело укушенной жертвы... Практически любая слюна хищника представляет из себя слабый яд. Поэтому так тяжело заживают раны и укусы нанесенные хищниками... и человеком. А вот укусы травоядных животных никакой особой опасности не несут. 

4) Развитие мозга. Все хищники превосходят своих жертв в этом. Действительно как сказано выше, не нужно много мозгов что бы жрать траву. Собственно человека, человеком и сделала охота и хищничество. 

5) Мышцы лица человека развиты поскольку его предки обезьяны мимикой выражали коммуникативные сигналы, а вовсе не от жевания как представляют себе веганы. 

Реземируя - 
Основные отличие хищника (и человека от травоядных) 
- отсутствие специализированной пищеварительной системы предназначенной для переваривания растительной пищи; 
употреблять животный белок (как ни странно если попытаться травоядное животное (например козу) кормить мясом она сдохнет, поскольку ее пищеварительная система не умеет переваривать животный белок; 
- наличие при для убийства жертвы (у человека такие при есть - руки и мозг);        Онтогенез (греч. ontos — существо, genesis — развитие) — полный цикл индивидуального развития каждой особи, в основе которого лежит реализация наследственной информации на всех стадиях существования в определенных условиях внешней среды. Он начинается образованием зиготы и заканчивается смертью особи. Онтогенез обусловлен длительным процессом филогенетического развития каждого вида. Взаимная связь индивидуального и исторического развития отражена в биогенетическом законе (Ч. Дарвин, Ф.Мюллер, Э. Геккель), а позднее — в учении А.Н. Северцова о филэмбриогенезах.