Задание 1 . Поставьте верное утверждение (да или нет)

1) У простейшего одноклеточного живого организма перемещение пищеварительного пузырька и распространение питательных веществ происходит в результате непрерывного кругового движения цитоплазмы.

2)У растений между клетками есть такие каналы, по которым происходит перемещение воды с растворенными в ней питательными веществами.

3)У растений перемещение питательных веществ происходит по проводящим тканям.

4)У животных, имеющих кровеносную систему, перемещение питательных

За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.

Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.

Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.

Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.

   Одним из самых активных одноклеточных хищников является известная многим хотя бы своим названием инфузория-туфелька. Она относится к ресничным, наиболее высоко организованным простейшим. У инфузории-туфельки, в отличие от многих одноклеточных, довольно сложно дифференцированное тело. В ее клетке есть специальное углубление – ротовое отверстие, окруженное плотными склеенными ресничками и ведущее в клеточную глотку. Такое сложное при нужно, чтобы создавать ток воды, загоняющий в глотку инфузории ее основную добычу – бактерий. 
   Другим хорошо известным всем простейшим является обычная амеба, которую можно встретить в любом водоеме. Конечно же, без микроскопа обнаружить этот микроскопический организм не получится. Амебы, а отличие от инфузорий, достаточно примитивны. Они не имеют специальных органов для того, чтобы перемещаться, поэтому для движения используют псевдоподии – выпячивания клеточной стенки. С псевдоподий они и питаются – просто обхватывают ими пищу, погружая ее в толщу цитоплазмы. Клеточная стенка вокруг пищи превращается в пищеварительную вакуоль.