Найпростіші одноклітинні — це представники тваринного світу, які мають клітинний рівень організації. Живуть в різних водоймах, калюжах, вологому ґрунті.
Серед одноклітинних широко розповсюджені паразитичні види, які живуть за рахунок багатьох безхребетних і хребетних тварин, в тому числі і людини. Вони уражають об’єкти сільського господарства (свійська птиця, великий рогатий скот, шовкопряд, рослини) і промисловості (пушні звіри і т. д.)
Дизентерійна амеба викликає у людини амебну дизентерію. Паразитує в товстому кишечнику. Хворі амебіозом і зовні здорові носії дизентерійної амеби виділяють за добу до 600 млн цист. Цисти забруднюють воду й їжу, дуже стійкі в навколишньому середовищі.
Трипаносома — збудник трипаносомозу — африканської сонної хвороби. Переносником є муха цеце. Зустрічається в екваторіальних районах Західної Африки.
Лейшманії — збудники лейшманіозів. Одні з них локалізуються в клітинах шкіри, інші — в клітинах внутрішніх органів. Переносниками лейшманій є москіти.
Трихомонада — збудник трихомонозів. Найбільш поширеною є піхвова трихомонада, яка уражає сечостатеві шляхи чоловіків і жінок. Передається статевим шляхом.
Лямблія — паразит тонких кишок, часто зустрічається в 12-па- лій кишці, жовчному міхурі. Викликають лямбліоз.
Токсоплазма викликає токсоплазмоз. Внутрішньоклітинний паразит. Передаються від хворих тварин.
Малярійний плазмодій — кров’яний паразит, що викликає малярію. Локалізується в еритроцитах і руйнує гемоглобін. Переносниками є малярійні комарі. Розповсюджений в країнах з тропічним і субтропічним кліматом.
Балантідій — паразитична інфузорія, яка у людини викликає балантідіаз. Паразитує в товстому кишечнику.
Висновок: паразитичні найпростіші викликають різноманітні тяжкі захворювання людей.
Запам’ятай: паразити, протозойні хвороби.
Шкіра скатів довговічна, вона застосовується для виготовлення гаманців, ременів, сумок, портфелів.
Найбільшими серед скатів вважаються манти, часто звані морськими дияволами. При тритонній вазі їх довжина сягає 8 метрів. Він названий так через наявність головних плавників, які згорнуті в трубочку і стирчать вперед, як роги. Мальки ската манти є точними зменшеними копіями своїх батьків.
До скатів відноситься також риба-пила. У всіх скатів добре розвинені грудні плавці. Рот і зяброві щілини знаходяться на черевній стороні тіла. Більшість скатів мешкають на дні і тільки деякі (манта і хвостоколи) вільно плавають у товщі води. Є серед скатів такі, які харчуються донними тваринами (черв'яки, молюски та ракоподібні), але є й активні хижаки, що поїдають рибу.
Деякі скати мають з боків тіла електричні органи, а у скатів-хвостоколів на хвості розташовані шипи, забезпечені отруйною залозою Скати-хвостоколи і риба-пила становлять небезпеку для людини. Цей вид здатний вражати отрутою з отруйних клітин, якими усіяний їх хвостовий шип довжиною до 37 сантиметрів. Результатом може бути параліч скелетних м’язів і різке зниження тиску крові у людини.
Говорячи про цікаві факти про скатів, не можна не відзначити особливості їх розмноження. Серед скатів є яйцекладучі, живородні і яйцеживородні. Але їх плодючість невелика (від одного до декількох десятків ембріонів). Яйцеродні скати відкладають на дно великі яйця, укладені в капсулу. Форма у таких капсул сама хитромудра, всередині цієї оболонки знаходиться запліднене яйце. Як і багато мешканці морів, скати вміють змінювати своє забарвлення, щоб зливатися з кольором дна, на якому і залягають, чекаючи здобич. Скати дуже поширені, мешкають як в морях і океанах, так і в прісноводних водоймах. Причому можуть жити на різних глибинах — одні види віддають перевагу мілководдю, а інших притягують глибини океанів, аж до 2,7 км. Найбільш відомі здатності скатів наносити електричні удари, точніше цілі серії — до сотні ударів поспіль. Варто відзначити, що і напруга струму при таких ударах не маленька — до 200 вольт.
Шкіра скатів може бути голою або покритою шипами. Вона досить високо цінується. У деяких країнах вживають в їжу яйцеві капсули, які називають «гаманцями русалок».
У Кореї скатів їдять у вигляді хве (сирими): страва з ними називається «хон'охве чхомучхім». Рукоятки японських мечів катан обтягувалися шкірою скатів.
У світі існує близько 60 видів скатів. Різні види скатів групують по загонах. Серед них скати, оснащені особливими електричними органами, тому звані електричними, Орлякоподібні скати, які виростають до метрової довжини. У скатоподібних примірниках тулуб формою нагадує ромб. Схожість з акулами демонструють пилковидні скати. У Португалії, крила скатів вважаються делікатесом. Давньогрецькі люди використовували отруту ската як анестетик.
