Це перші наземні хребетні, котрі зберігають тісний зв'язок з водним середовищем. Розмножуються у воді (у частини видів, зокрема в поширеної в Карпатах саламандри, відоме яйцеживородіння). У процесі індивідуального розвитку земноводні проходять стадію водної личинки, що дихає зябрами. У дорослих, окрім легень, як додаткового органу дихання використовується шкіра, вкрита слизом, що також засвідчує їхній тісний зв'язок з вологими біотопами.
Всі земноводні проходять стадію метаморфозу, тобто процес перетворення водної личинки на дорослу наземну тварину. Так само як риби і рептилії, вони продовжують рости протягом всього життя та не здатні підтримувати температуру тіла, відмінною від температури навколишнього середовища.
Земноводні виникли не менше 300 млн років тому і за час існування стали досить поширеними — місця їхнього мешкання надзвичайно різноманітні, діапазон пристосування до умов дуже широкий.
Сучасні земноводні групують у три ряди:
Безногі (Gymnophiona),
Хвостаті (Caudata),
Безхвості (Anura, seu Salientia).
В Україні поширені види двох останніх груп. Найвідомішими у нас є такі види, як тритон звичайний, ропуха сіра, жаба озерна.
Усі земноводні є важливими компонентами екосистем та індикаторами стану середовища. Багато з них є об'єктом промислу. Жаби широко використовуються в біологічних дослідженнях. Вдячні дослідники поставили їм пам'ятники у Парижі та Токіо. Першими космонавтами серед хребетних також були жаби.
Видозміни надземних пагонів. їх функції. Столони — подовжені повзучі пагони, часто з лускоподібними листками, які живуть не більше року і дають початок новим особинам. У суниці в побуті такі пагони називають «вусами»
Колючка — видозмінений пагін (глід, обліпиха) або його частина, зазвичай верхівка (обліпиха) або тільки листок (барбарис), що виконують захисну функцію. Вусик — видозмінений пагін (виноград, гарбуз) або листок (горох, горошок), які виконують опорну функцію. У водозапасаючих пагонів функцію запасання води виконують тканини стебла (кактус) або тканини листків (молодило).
