ЗАПОВІДНИКИ — природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, дослідницька робота яких спрямована на вивчення природи, розробку наукових засад її охорони, збереження унікальних природних ландшафтів, рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин, контроль за змінами фонового стану біосфери з метою створення оптимальних екологічних умов для майбутніх поколінь. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і передаються заповідникам. З. є найвищими формами охорони природних територій. З одного боку, вони є «еталонами» незайманої природи, а з іншого — це природні лабораторії, в яких проводяться різноманітні комплексні наукові дослідження з вивчення природних умов росту рослин. Тут вирішуються наукові проблеми охорони, відтворення, обліку рослинних ресурсів, у т.ч. й лікарських, ведеться пошук засобів їх раціонального використання. Крім того, в заповідниках проводиться розробка наукових рекомендацій щодо вивчення генофонду рослинного світу, збирання матеріалів з генетичного контролю стану популяцій різних видів рослин.
Объяснение:
Асканія-Нова
внутриклеточный органоид, имеющийся у многих протистов, в том числе одноклеточных жгутиковых водорослей. Наличие стигмы обусловливает организма к фототаксису (однако фототаксисом обладают и многие протисты, лишённые стигмы, например, многие виды инфузорий). Стигма обычно включает пятно ярко-красного цвета, представляющее собой скопление глобул, содержащих пигмент гематохром. Строение стигмы у разных организмов различно: в большинстве случаев у водорослей они являются частью хлоропласта, располагаясь между ламеллами, однако у эвгленовых глазки находятся вне пластиды.
