Листья располагаются по спирали. В связи с дефицитом света и кислорода для кувшинки характерна разнолистность.
Подводные листья пленчатые, широколанцетные, с параллельным жилкованием и обычно свернутые в виде колпачка над точками роста корневища, укрывая цветочную почку и надводные листья на ранних этапах развития.
У плавающих воздушных листьев на гибких длинных сочных черешках листовая пластинка округлой формы и загибается по краям вверх.
У кувшинок, нередко оказывающихся на берегу в результате понижения уровня воды в водоеме, листовая пластинка обычно почти касается земли, загибаясь по краям наверх, а листовые черешки развиваются значительно более толстыми и короткими, не превышающими в длину обычно 20 см.
У кувшинковых поверхность листьев не смачивается благодаря восковому налету и образованию бугорчатых выростов на эпидермальных клетках. Молодые листья покрыты слизью, которая выделяется специальными железистыми волосками.
Бо в них своя хитрість: їхні клітинки наповнюються міцним цукровим розчином, який не замерзає за низьких весняних температур. До того ж, цукор пересувається по рослині до молодих частин, які ростуть, і стає джерелом енергії для дихання. Підсніжники не лише ростуть, а ще й дихають , як всі живі істоти. Тому ніжні ростки весняних рослин без особливої шкоди можуть переносити морози, а відтак вони починають свій розвиток ще під снігом і сердять розлючену Зиму, бо кожен підсніжник – це маленька перемога життя, це перемога Весни.