ответ:1. Значення слуху для людини дуже велике. Загалом слухова система виконує дві важливі функції: сприйняття звуків і підтримання рівноваги.
2. Слухова сенсорна система складається з периферичного, провідникового і центрального відділу. До периферичного відділу відносять орган слуху, до провідникового - слуховий нерв, центрального - слуховий центр кори кінцевого мозку. Орган слуху складається з трьох частин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. 3.До зовнішнього вуха належать вушна раковина і зовнішній слуховий прохід. 4.До складу середнього вуха входять: три слухові кісточки - молоточок, коваделко і стремінце і слухова труба. 5.Внутрішнє вухо — це система лабіринту і звивистих каналів, заповнених рідиною. У лабіринті знаходяться два органи: завитка (орган слуху) і вестибулярний апарат (орган рівноваги) 6. Кортіїв орган - слуховий рецептор, який розташований у внутрішньому вусі. Перетворює доведені до нього коливання у нервові імпульси, які передаються слуховими нервами до слухового центра в мозку. 8.Перетворення звукових хвиль на нервові імпульси відбувається у внутрішньому вусі. Коливання перетинки овального вікна передаються рідині, яка заповнює внутрішнє вухо. Вібруючи, рідина подразнює слухові рецептори, розташовані у завитці. У них виникають імпульси, що передаються по слуховому нерву до головного мозку. Таким чином, у середньому і внутрішньому вусі відбуваються послідовні процеси перетворення звукової хвилі на нервові імпульси.9. Причин зниження або втрати слуху багато. Основними з них є:
- зниженням слуху може бути пошкодження внутрішнього вуха;
-старіння може викл�кати пошкодження волоскових рецепторів;
- сильні шуми: постріли, феєрверки в змозі спровокувати втрату слуху
- причини зниження слуху також спадковість, генетичні чинники
Подробнее - на -
Объяснение:
Колючки. Одеревеневшие боковые побеги, не имеющие листьев. Острый конец обеспечивает защиту от поедания. Колючки отличаются от шипов, встречающихся у некоторых представителей семейства Розовые (шиповник, малина, роза). Шип – это вырост покровной ткани стебля, не привязанный к определённой части побега. Колючки же развиваются в пазухах листьев или из спящих почек. Иногда это видоизменённые листья. Могут быть простыми или разветвлёнными. Примеры – боярышник, жёлтая акация, барбарис.
Усики. Длинный боковой побег, не имеющий листьев. Может закручиваться в спираль на конце или ветвиться. Усики выполняют опорную функцию: растение цепляется за предметы, приподнимаясь от земли. Присущи растениям семейства Тыквенные (огурцу, арбузу, тыкве), винограду и страстоцвету голубому.
Надземные столоны.
Называются усами (не путать с усиками). Часто образуются весной и являются органами размножения. Отходят от основания стебля и стелятся по земле. Из верхушки уса вырастает новое растение. От нижней части отходят корни, а от верхней – побеги с короткими междоузлиями, образовывая розетки. За год столоны отмирают, а молодое растение пускает собственные усы. Типичными представителями являются земляника, клубника, живучка ползучая.
Кладодий. Это боковой широкий, зачастую мясистый побег, напоминающий лист. Содержит хлорофилл и выполняет функцию фотосинтеза к продолжительному росту. У некоторых растений из почек кладодия развиваются колючки. Примерами являются кактус-декабрист, опунция, кармихеля южная, мюленбекия плоскоцветочная.
Филлокладий. По происхождению и функции напоминает кладодий, но имеет ограниченный рост. Располагается в пазухах чешуйчатых листьев. В некоторых случаях внешне сложно отличить филлокладий от обычных листьев. Примеры – филлантус, иглица, некоторые растения рода Спаржа.
Псевдобульба. Также называется наземным клубнем. Развивается у представителей семейства Орхидные и кольраби. Представляет собой уплотнение над поверхностью земли. Может давать побеги.
