1.Зір людини залежить від стану сітківки, так як в ній розташовані світлочутливі клітини,
в яких:
А утворюється вітамін А; Б виникають зорові образи;
В чорний пігмент поглинає світлові промені; Г формуються нервові імпульси
2. При читанні книг в транспорті, що рухається, відбувається стомлення м`язів:
А тих, що змінюють кривизну кришталика; Б верхніх і нижніх повік;
В тих, що регулюють розмір зіниці; В змінюють об’єм очного яблука
3. Тиск на барабанну перетинку, рівний атмосферному, з боку середнього вуха
забезпечується:
А слуховою трубою; Б вушною раковиною;
В перетинкою овального вікна; Г слуховими кісточками
4. Ланка слухового аналізатора, що сприймає подразнення:
А слуховий нерв; Б барабанна перетинка; В рецептори завитки; Г овальне вікно
5. Рецептори вестибулярного аналізатора знаходяться в:
А слуховій трубі; Б кісточках середнього вуха;
В півколових каналах внутрішнього вуха; Г зовнішньому слуховому проході
6. В якій частині кори великих півкуль відбувається аналіз світлових подразнень:
А лобовій; Б тім’яній; В скроневій; Г потиличній
7. У далекозорих людей зображення фокусується:
А перед сітківкою; Б на судинній оболонці; В на білковій оболонці; Г за сітківкою
8. Колір очей визначається пігментацією:
А сітківки; Б кришталика; В райдужної оболонки; Г білкової оболонки
9. Остаточний аналіз висоти, сили і характеру звуку відбувається у:
А внутрішньому вусі; Б слуховому нерві; В барабанній перетинці; Г слуховій зоні кори
10. Функція зіниці полягає в:
А фокусуванні променів світла на сітківку; Б регулюванні світлового потоку;
В перетворенні світлового подразнення на нервовий імпульс; Г сприйнятті світла

11. До чого призводять зміни, що відбуваються в півколових каналах:
А запаморочення; Б запалення середнього вуха; В ослаблення слуху; Г порушення мови
12. До барабанної перетинки з боку середнього вуха примикає:
А молоточок; Б коваделко; В стремінце; Г євстахієва труба
13. У внутрішньому вусі містяться:
А фоторецептори; Б хеморецептори; В терморецептори; Г механорецептори
14. В очному яблуці заломлюючу функцію лінзи не виконує:
А рогівка; Б кришталик; В скловидне тіло; Г райдужка
15. Травма потиличної частки півкуль мозку може призвести до:
А втрати слуху; Б втрати мови; В втрати зору; Г втрати шкірної чутливості
16. Розширення зіниці пов’язане з активацією з боку:
А симпатичної системи; Б парасимпатичної; В соматичної

Дати стислу відповідь на запитання:
(Вірна відповідь на одне запитання – 1 б.)
1.Чому найвищу чутливість з усіх смаків людина має до гіркого смаку?
2. Чому наслідком нежиті може стати запалення середнього вуха – отит?
3. Як можна обґрунтувати найбільшу значимість зорової сенсорної системи?
4. Які три ланки лежать в основі кожної сенсорної системи?

Кле́тка — структурно-функциональная элементарная единица строения и жизнедеятельности всех организмов (кроме вирусов и вироидов, о которых нередко говорят, как о неклеточных формах жизни), обладающая собственным обменом веществ к самостоятельному существованию, самовоспроизведению (животные, растения и грибы), либо является одноклеточным организмом (многие простейшие и бактерии). Раздел биологии, занимающийся изучением строения и жизнедеятельности клеток, получил название цитологии. В последнее время принято также говорить о биологии клетки, или клеточной биологии.Все живое состоит из клеток. Поскольку клетки не могут быть крупнее некоторых максимальных размеров, рост организма возможен только за счет увеличения числа клеток. Последнее достигается с митоза - клеточного деления, при котором сначала на две части делится ядро, а затем цитоплазма. Каждая из двух клеток, образовавшихся в результате митоза, вдвое меньше исходной. Поэтому прежде чем приступить к следующему делению, клетки должны пройти период роста, в ходе которого у них удваивается число органелл и пополняется количество цитоплазмы. Лишь после восстановления нормальных размеров клетки готовы к следующего делению.Первым человеком, увидевшим клетки, был английский учёный Роберт Гук (известный нам благодаря закону Гука). В 1665 году, пытаясь понять, почему пробковое дерево так хорошо плавает, Гук стал рассматривать тонкие срезы пробки с усовершенствованного им микроскопа. Он обнаружил, что пробка разделена на множество крошечных ячеек, напомнивших ему соты в ульях медоносных пчел, и он назвал эти ячейки клетками (по-английски cell означает «ячейка, клетка»).

В 1675 году итальянский врач Марчелло Мальпиги, а в 1681 году — английский ботаник Неемия Грю подтвердили клеточное строение растений. О клетке стали говорить как о «пузырьке, наполненном питательным соком». В 1674 году голландский мастер Антоний ван Левенгук (Anton van Leeuwenhoek, 1632—1723) с микроскопа впервые увидел в капле воды «зверьков» — движущиеся живые организмы (инфузории, амёбы, бактерии). Также Левенгук впервые наблюдал животные клетки — эритроциты и сперматозоиды. Таким образом, уже к началу XVIII века учёные знали, что под большим увеличением растения имеют ячеистое строение, и видели некоторые организмы, которые позже получили название одноклеточных. В 1802—1808 годах французский исследователь Шарль-Франсуа Мирбель установил, что все растения состоят из тканей, образованных клетками. Ж. Б. Ламарк в 1809 году распространил идею Мирбеля о клеточном строении и на животные организмы. В 1825 году чешский учёный Я. Пуркине открыл ядро яйцеклетки птиц, а в 1839 ввёл термин «протоплазма». В 1831 году английский ботаник Р. Броун впервые описал ядро растительной клетки, а в 1833 году установил, что ядро является обязательным органоидом клетки растения. С тех пор главным в организации клеток считается не мембрана, а содержимое.

В том случае если в биосфере исчезнут продуценты, т.е. растения. Все живое погибнет. Это связано прежде всего в произведении кислорода растениями в процессе фотосинтеза. Кислород, неотъемлемый компонент атмосферы, без которого не мыслимы процессы дыхания и горения. С другой стороны, прекратится синтез органических веществ, а это растительная биомасса, которая необходима для питания гетеротрофных форм. Вывод: биосфера - самостоятельная. саморегулирующаяся система,  в которой поддерживается постоянство состава всех ее компонентов, в том числе продуцентов, консументов и редуцентов. Любое нарушение - влечет за собой последствия..