В связи с выходом на сушу появились легкие. Они примитивны: это парные мешковидные образования с небольшой складчатостью внутренних стенок. Дыхательная поверхность легких мала и составляет 2/3 поверхности тела. Вторым органом дыхания является влажная кожа, с богатой сетью кровеносных капилляров. Через кожу поступает 15-55%, через легкие 35-75,1% потребляемого кислорода. Дыхательную функцию выполняет и слизистая обширной рото-глоточной полости. Отсутствует грудная клетка. Погружены внутрь тела и соединяются с окружающей средой дыхательными путями. Стенки легких имеют губчатое строение, чем у земноводных. Самое существенное преобразование в строении легких - сокращаются размеры внутренней полости для увеличения площади. Вдох и выдох происходит благодаря движению грудной стенки. Интенсификация достигнута за счет практически непрерывного газообмена, происходящего как на вдохе, так и на выдохе. При вдохе часть атмосферного воздуха направляется в ячеистые дыхательные выросты, густо оплетенные сетью легочных кровеносных капилляров, где и происходит газообмен. Большая часть воздуха при вдохе поступает в легочные мешки, объем которых в 10 раз больше легких. При выдохе воздух из воздушных мешков, содержащий много кислорода, поступает к дыхательному эпителию легких, где происходит газообмен. Чем чаще взмах крыльев, тем быстрее происходит газообмен. Легкие млекопитающих благодаря альвеолярной структуре имеют большую дыхательную поверхность, в 50-100 раз превышающую поверхность их тела. Акт дыхания осуществляется изменением объема грудной стенки как за счет движения, так и за счет опускания и подъема грудобрюшной мышечной перегородки - диафрагмы. Эти особенности позволяют эффективно осуществлять газообмен.
1)Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус (1779–1864)
2)біологічними
3)Молекулярна біологія — наука, що вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур. Морфологія — наука, що вивчає форму та структуру організму.
4)Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.
5)Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні
Генетика популяцій
Теорія еволюції
Екологія
6)Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні
Біохімія
Біофізика
Молекулярна біологія
Молекулярна генетика
7)Історичний метод — метод дослідження, заснований на вивченні виникнення, формування та розвитку об'єктів у хронологічній послідовності.
8)На відміну від методу , експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних.
9)моніторинг–система постійного за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки.
10)Статистичне моделювання— це спрощений, математично-формалізований іб апроксимації якого-небудь випадкового явища чи процесу. Об'єктом моделювання виступає статистична сукупність, в якій реалізується закономірність. При наявності даних, отриманих з , можна обчислити статистичні відношення між величинами, використовуючи регресійний аналіз або інші статистичні методи.
11). Факт.
2. Наукові поняття.
3. Наукова проблема.
4. Наукова ідея.
5. Закон.
6. Гіпотеза.
7. Теорія.
Результатом наукового пізнання є знання, до форм якого належать факти, поняття, наукові проблеми, наукові ідеї, гіпотези, закони і теорії.
Объяснение:
вроде все ответы
