Тест по биологии вторая часть.

Вбиологии используются три близких по значению понятия: биогеоценоз - система из сообщества живых организмов (биота) и его биотического окружения на ограниченном участке земной поверхности с однородными условиями (биотоп) биогеоценоз — биоценоз, который рассматривается во взаимодействии с абиотическими факторами, влияющими на него и в свою очередь изменяющимися под его воздействием. биоценоз имеет синоним сообщество, ему также близко понятие экосистема. экосистема — группа организмов разных видов, взаимосвязанных между собой круговоротом веществ. каждый биогеоценоз — это экосистема, но не каждая экосистема — биогеоценоз. для характеристики биогеоценоза используются два близких понятия: биотоп и экотоп (факторы неживой природы: климат, почва) . биотоп — это территория, которую занимает биогеоценоз. экотоп — это биотоп, на который оказывают воздействие организмы из других биогеоценозов. биогеоценоз? сложившаяся совокупность живых организмов (биоценоз) и абиотической среды вместе с занимаемым ими участком земной поверхности (экотопом) ; граница биогеоценоза устанавливается по границе растительного сообщества (фитоценоза) – важнейшего компонента биогеоценоза. для каждого биогеоценоза характерен свой тип вещественно-энергетического обме понятие экосистемы шире, чем понятие биогеоценоза. выделяют: микроэкосистемы (подушка лишайника и т. п.) ; мезоэкосистемы (пруд, озеро, степь и др.) ; макроэкосистемы (континент, океан) и, наконец, экосистему, или экосферу – интеграцию, всех экосистем мира (биосфера земли) . биогеоценоз занимает среднее положение между микро- и мезоэкосистемой. всегда надо помнить: биогеоценоз должен занимать участок однородный по рельефу, подстилающей почвообразующей породе, по свойствам почвы, по глубине и режимам грунтовых вод и должен быть однородным по своей . это должно быть достаточно долговременное сложившееся образование. растительность на участке должна ясно отличаться от растительности смежных площадей и эти отличия должны быть закономерно повторяющимися и экологически объяснимыми.

Залози внутрішньої секреції не мають проток. Їх секрети надходять безпосередньо в кров. Вони містять речовини-регулятори – гормони, які мають великий біологічною активністю. Навіть при незначною їх концентрації в крові можуть бути включені або виключені з роботи певні органи-мішені, діяльність цих органів може бути посилена або ослаблена. Виконавши своє завдання, гормон руйнується і виводиться нирками з організму. Орган, позбавлений гормональної регуляції, не може працювати нормально. Залози внутрішньої секреції функціонують все життя людини, але їх активність у різні вікові періоди неоднакова.До залоз внутрішньої секреції належать гіпофіз, епіфіз, щитовидна залоза, надниркові залози
.Розрізняють залози зовнішньої секреції, які виділяють свої продукти в протоки або назовні, залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони безпосередньо в кров, і залози змішаної секреції: частина їх клітин виділяє секрети в протоки або наряджу, інша частина виділяє гормони безпосередньо в кров. До ендокринної системи належать залози внутрішньої і змішаної секреції, які виділяють гормони – біологічні регулятори. Вони діють в мізерно малих дозах на клітини, тканини і органи, чутливі до них. Після закінчення своєї дії гормони руйнуються, даючи можливість діяти іншим гормонам. Залози внутрішньої секреції в різні вікові періоди діють з різною інтенсивністю.