Животный мир реки Неман очень богат и разнообразен в её дельте. Там сосредоточены больших популяции белых аистов, серых цапель, коростелей и других многочисленных видов водных и луговых птиц, включая виды, внесенные в красные книги, такие как дупель, вертлявая камышевка, перепел, луговой лунь, трясогузка, варакушка, кроншнеп, большой веретенник и т. д. Более 300 различных видов птиц зарегистрированы на данной территории.
Огромная площадь леса вдоль Куршского залива в дельте Немана (приблизительно 360 км2) состоит из сезонно затопляемых ольховых болот, открытых лесных полян с ивами и тростником, старых дюн и других более возвышенных территорий, поросших дубом, сосной и елью. Эта территория - настоящее царство для лося, бобра, волка, дикого кабана, филина, орлана-белохвоста (5-8 пар), малого подорлика (8-10 пар), черного аиста (3-5 пар), малого пестрого дятла, белоспинного дятла, черного дятла, журавлей и многих других лесных зверей и птиц.
К бассейну Верхнего Немана относится также часть филиала заповедно-охотничьего хозяйства "Беловежская пуща" и Выгонощанского гидрологического заказника.
В реке Неман большое разнообразие рыб - лещ, густера, голавль плотва, щука, окунь. Стали очень редкими и находятся на грани исчезновения или очень редко заходя на нерест в Неман: атлантический лосось, семга, европейская корюшка, снеток, европейская ряпушка, европейский хариус, кумжа, обыкновенные подуст, рыбец и усач, ручьевая форель, стерлядь
Объяснение:
Наприклад, Сахара, найвідоміша з усіх пустель, складається з безлічі дюн і загублених між ними оаз. Пустелі південного заходу США мають глинистий ґрунт, серед рослинності там переважають кактуси.
У мешканців пустель: лисиць, кажанів, змій і гризунів сформувалися цікаві фізіологічні та поведінкові механізми, що сприяють виживанню в таких суворих умовах.
Наприклад, вони залишають свої нори лише вночі, коли температура падає.
Коли стає занадто жарко, і рослинність стає занадто сухою, деякі тварини, наприклад, такі як ховрахи, що мешкають у пустелях Мексики та США, впадають у сплячку аналогічну тій, в яку впадають тварини, що населяють холодні регіони планети.
Грифи-індички, наприклад, мочать на власні лапи, щоб остудитися. Коли рідина випаровується, вона забирає з собою кілька тепла.
З цієї ж причини багато пустельних ссавців лижуть свої лапи. Також мешканці пустелі виробили механізми, що сприяють виживанню в умовах дефіциту води.
Багато хто з них, особливо кактуси, може засвоїти весь необхідний обсяг рідини з їжі.
За життя в таких умовах важлива кожна крапля. Наприклад, пустельні кенгурові щури живуть у норах під землею, що не мають виходів назовні. Там створюється мікроклімат, сприятливий для життя.
Волога, що видихається разом із повітрям, не залишає нору, і тварини можуть використовувати її, завдяки особливій формі носових пазух.
