Луг – это территория, которая имеет естественный травяной покров. В отдельных случаях луга засаживаются определенными видами трав. Участки используются, как естественное пастбище для домашних животных, так и как плацдарм для заготовки кормов. В русской литературе такие луга называют сенокосами. Отличительной чертой любого луга является наличие избыточной
влажности и двух-слойность. Первый слой занимает дерн – пронизанный,
плотно скрепленный старыми и молодыми корнями верхний слой почвы. Второй слой – травостой. От количества и плотности растений на один квадратный метр площади зависит урожайность луга. Типичными для лугов являются следующие растения: борщевик и астра ромашковая, дурман и плевел, клевер и щавель, тимьян и ваточник, адонис и лютик.
Поля – это сельскохозяйственные угодья. Они имеют исключительно антропогенное происхождение. Каждый год они проходят обработку – мелиоративный комплекс, который позволяет повысить урожайность высаженных человеком культур. Первые поля появились в эпоху
неолита, когда люди выжигали лес, а на его месте несколько лет подряд
высаживали злаки. Затем поле бросали и выжигали новый лесной массив.
Всем известно уничтожение степной целины Украины и Казахстана, с целью
превращение ее в кратковременно плодородные поля.
На поле высаживают овощи и зерновые, корнеплоды и масличные культуры. Синонимом слова поле является термин «пашня» .
Объяснение:
прочитай
Класифікація біотичних чинників
Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:
1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;
2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;
3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;
4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.
Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.
За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:
а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;
б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;
в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;
г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;
д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;
е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.
Объяснение:
