яку будову має серце? як відбувається регуляція його роботи? 2. як відбувається газообмін у легенях? 3. яку будову має шлунок? як в ньому відбувається травлення? 4. як відбувається обмін води і мінеральних речовин? 5. як вібдувається утворення первинної і вторинної сечі? 6. як відбувається процес терморегуляції?

1. Регуляція роботи серця:

1) саморегуляція ;

2) нервова ( автономна н. с. )

·          нервові імпульси йдуть до серця від головного мозку по нервових волокнах симпатичного відділу автономної н.с.,

·          збільшується частота і сила скорочень серця; а від парасимпатичного відділу,

·          зменшується частота і послаблюється сила серцевих скорочень.

3) гуморальна

·          іони кальцію, адреналін, норадреналін; посилюються скорочення серця;

·          Іони калію, ацетилхолін - зменшується частота скорочень.

ерце складається з 2 передсердь та 2 шлуночків. Між передсердями та шлуночками є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь плином крові клапани відкриваються і пропускають кров у шлуночки. Під час скорочення шлуночків клапани також рухом крові закриваються і не пропускають кров назад до передсердя. На виході аорти з лівого шлуночка , а легеневої артерії з правого розташовані півмісяцеві клапани, які не пропускають кров назад із судин до шлуночків.

Гарвей першим встановив, що серце є двигуном крові. Рос. фізіолог Кулябко вперше оживив серце дитини, яка померла від запалення легень, через 20 годин після його смерті.

Маса серця складає 1/200 маси тіла, але на його живлення витрачається 1/20 енергетичних ресурсів всіх інших органів.

Основні властивості серцевого м'яза:

Збудливість - здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників

Провідність - здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому серцю.

Скоротливість - здатність м'язової тканини серця скорочуватися під впливом збудження.

Автоматизм - здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.

Серце має власні кр. судини - дві коронарні або вінцеві артерії, розгалуджуються на поверхні серця, за добу протікає 500 л. крові. При атеросклерозі буває зменшення просвіту  цих артерій, що призводить до змертвіння ділянки серцевого м'язу - інфаркту міокарда.

Серце працює ритмічно, скорочується все одразу.

ерце складається з 2 передсердь та 2 шлуночків. Між передсердями та шлуночками є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь плином крові клапани відкриваються і пропускають кров у шлуночки. Під час скорочення шлуночків клапани також рухом крові закриваються і не пропускають кров назад до передсердя. На виході аорти з лівого шлуночка , а легеневої артерії з правого розташовані півмісяцеві клапани, які не пропускають кров назад із судин до шлуночків.

Гарвей першим встановив, що серце є двигуном крові. Рос. фізіолог Кулябко вперше оживив серце дитини, яка померла від запалення легень, через 20 годин після його смерті.

Маса серця складає 1/200 маси тіла, але на його живлення витрачається 1/20 енергетичних ресурсів всіх інших органів.

Основні властивості серцевого м'яза:

Збудливість - здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників

Провідність - здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому серцю.

Скоротливість - здатність м'язової тканини серця скорочуватися під впливом збудження.

Автоматизм - здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.

Серце має власні кр. судини - дві коронарні або вінцеві артерії, розгалуджуються на поверхні серця, за добу протікає 500 л. крові. При атеросклерозі буває зменшення просвіту  цих артерій, що призводить до змертвіння ділянки серцевого м'язу - інфаркту міокарда.

Серце працює ритмічно, скорочується все одразу.
2. . Газообмін в легенях відбувається в результаті ритмічних дихальних рухів — вдиху і видиху, що безперервно йдуть один за одним. У дорослої людини 16-18 дихальних рухів у хвилину. Легені не містять м'язової тканини, і дихальні рухи ви­конуються за до міжреберних, грудних м'язів і діафраг­ми. При вдиху відбувається збільшення об'єму грудної порожни­ни за рахунок підняття ребер і опускання діафрагми. Ребра при цьому приймають більш горизонтальне положення завдяки ско­роченню зовнішніх міжреберних м'язів. Передніми кінцями реб­ра відсовують грудину вперед, що супроводиться збільшенням об'єму грудної порожнини. Опускання діафрагми відбувається за рахунок скорочення м'язових волокон та її сплощення, що додат­ково збільшує об'єм грудної порожнини. Унаслідок того, що в плевральній порожнині тиск негативний, одночасно зі збільшен­ням об'єму грудної клітини розширяються і легені. Тиск у них стає нижче атмосферного, і повітря повітроносними шляхами спрямовується всередину. Відбувається вдих.