Каждое подцарство описать по плану 1. виды 2.среда обитания 3.роль.

С точки зрения эволюции, половое размножение является самым продвинутым типом размножения, так как получившаяся особь будет иметь признаки как одного из родителей, так и другого. Это позволяет обеспечивать смену наследственной информации в поколении, благодаря чему особи будут получаться более адаптированными. Со временем, если окружающая среда будет меняться, то и большинство особей будут приобретать при к новым условиям. Эти при в дальнейшем закрепляются в виде с полового размножения. Чем больше новых признаков будет закреплено, тем быстрее будет идти процесс эволюции. А при бесполом размножении все особи получаются как одно, поэтому процесс адаптации может и не произойти - если изменится климат, то все амёбы сразу же погибнут, так как имеют один генотип, а вероятность того, что они выживут, при и тем самым дадут ход эволюции крайне мала.

К тому же процесс эволюции ускоряют и мутации. Различают как отрицательные мутации, как например болезни, приводящие к ранней или незамедлительной смерти живых организмов, так и положительных, когда каким-то образом в ходе эмбрионального развития происходит мутация и появляется необходимый для эволюции признак. Он уже вреда не несёт, и в дальнейшем в ходе полового размножения сможет генеалогически замениться.

Стоит учитывать, что всё вышесказанное происходит не за один день, не за один год и даже не за один век. Чтобы все признаки закрепились и присутствовали у большинства особей одного вида, нужны тысячи лет.

      Методи генетичних дослідженьГібридологічний-Полягає в схрещуванні (гібридизації) організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спадкових ознак. Нащадків, одержаних від такого схрещування, називають гібридами. Гібридизація лежить в основі гібридологічного аналізу — дослідження характеру успадкування станів ознак з до системи схрещувань. Схрещування буває моногібридним, дигібридним і полігібридним. Моногібридне схрещування — це поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки; дигібридне — двох ознак, полігібридне — трьох і більше.Генеалогічний-Полягає у вивченні родоводів організмів. Це дає змогу простежити характер успадкування різних станів певних ознак у ряді поколінь. Він широко застосовується в медичній генетиці, селекції тощо. 3 його до встановлюють генотип особин і обчислюють імовірність прояву того чи іншого стану ознаки в майбутніх нащадків. Родоводи складають у вигляді схем за певними правилами: організм жіночої статі позначають колом, чоловічої — квадратом. Позначення особин одного покоління розташовують у рядок і з’єднують між собою горизонтальними лініями, а батьків і нащадків — вертикальноюПопуляційно-статистичний-Дає можливість вивчати частоти зустрічальності алелей у популяціях організмів, а також генетичну структуру популяцій. Крім генетики популяцій, його застосовують і в медичній генетиці для вивчення поширення певних алелей серед людей (головним чином тих, які визначають ті чи інші спадкові захворювання). Для цього вибірково досліджують частину населення певної території та статистично обробляють одержані даніЦитогенетичний-Ґрунтується на дослідженні особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів. Вивчення каріотипу дає змогу виявляти мутації, пов’язані зі зміною як кількості хромосом, так і структури окремих із них. Каріотип досліджують у клітинах на стадії метафази, бо в цей період клітинного циклу структура хромосом виражена найчіткіше. Цей метод застосовують і в систематиці організмів (каріосистематика). Так, багато видів-двійників (видів, які важко, а іноді навіть неможливо розпізнати за іншими особливостями) розрізняють за хромосомним наборомБіохімічний -Полягає у вивченні особливостей біохімічних процесів у організмів з різними генотипами. Використовується для діагностики спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин. 3 їх до виявляють білки та проміжні продукти обміну, не властиві певному організмові, що свідчить про наявність змінених (мутантних) генівБлизнюковий -Полягає у вивченні однояйцевих близнят (організмів, які походять з однієї зиготи) та порівнянні їх з різнояйцевими близнятами. Однояйцеві близнята завжди однієї статі, бо мають однакові генотипи. Досліджуючи такі організми, можна з’ясувати роль чинників довкілля у формуванні фенотипу особин: різний характер їхнього впливу зумовлює розбіжності у прояві тих чи інших станів певних ознак Методи генетичної інженерії -Технології, з до яких учені виділяють з організмів окремі гени або синтезують їх штучно, перебудовують певні гени, вводять їх у геном іншої клітини або організму