Скелетные мышцы прикрепляются к костям скелета и выполняют в организме множество функций: передвижение тела и его отдельных частей, поддержание позы, дыхательные движения, жевание и глотание, артикуляция и мимика, защита внутренних органов. Всего в организме человека насчитывают до 600 мышц, которые могут составлять до 50% массы тела.
Скелетные мышцы состоят из поперечно-полосатой мышечной ткани. Волокна мышечной ткани объединяются в пучки, покрытые оболочками – фасциями, пучки образуют мышцу, также покрытую фасцией. При сухожилия мышца крепится к кости.
В теле человека выделяют несколько групп мышц. Среди мышц головы и шеи интересны мимические мышцы, одним своим концом прикрепляющиеся к коже лица. Мимика человека очень важна при общении, так как выражает внутреннее состояние. Мышцы спины поддерживают вертикальное положение туловища и осуществляют движения головы, шеи, лопаток, рук. Мышцы груди участвуют в движениях рук. Межреберные мышцы участвуют в дыхательных движениях. Мышцы живота необходимы для движений туловища и также участвуют в дыхательных движениях. К мышцам живота также относится диафрагма, разделяющая грудную и брюшную полости. Диафрагма участвует в дыхательных движениях. Мышцы конечностей и поясов конечностей необходимы для их движения.
Большая часть скелетных мышц обеспечивает движение в суставах. Поэтому различают мышцы сгибатели, разгибатели, приводящие сустав, отводящие сустав, вращатели сустава. Мышцы, совместно участвующие в каком-либо движении в суставе называются синергистами. Мышцы, осуществляющие противоположные движения в суставе – это мышцы-антагонисты (например, двуглавая и трехглавая мышцы плеча). Длительное бездействие мышц ведет к атрофии, то есть разрушению мышечных волокон.
Работа мышц осуществляется рефлекторно под контролем головного мозга. Головной мозг обеспечивает согласованность работы мышц. Движения, осуществляемые по воле человека, называют произвольными. Примером непроизвольного движения может быть отдергивание руки от горячего предмета. Регуляция работы мышц осуществляется как при участии нервной системы, так и гуморально.
При длительной или высокой нагрузке в мышце развивается утомление, то есть временная потеря работо Скорость наступления утомления зависит от величины нагрузки, времени работы и ритмичности движений. При отдыхе работо мышцы восстанавливается. Эффективным является активный отдых, когда нагрузка на разные группы мышц чередуется.
Гладкие мышцы входят в состав стенок внутренних органов и сосудов. Они сокращаются с меньшей скоростью по сравнению со скелетными мышцами. Поэтому на их сокращения тратится меньше энергии. Гладкие мышцы сокращаются только непроизвольно.
Подведем итог. Скелетные мышцы выполняют множество важных для организма функций. Их работа находится под контролем нервной и эндокринной систем.
Объяснение:
1. Будова і життєдіяльність тварин
ЦАРСТВО ТВАРИНИ
Зоологія – наука про тваринний світ, вивчає будову, поведінку, розмноження, розвиток тварин, їхнє походження й еволюцію, значення в природі й житті людини.
Тварини – царство гетеротрофних еукаріот. Тварини на Землі представлені величезною розмаїтістю форм, відрізняються від інших організмів рядом характерних особливостей організації:
• За типом харчування всі тварини - гетеротрофи (голозойне або паразитичне харчування);
• клітини тварин позбавлені целюлозних стінок, є центріоли, основний запасний вуглевод - глікоген;
• рухливість, забезпечувана цитоплазматичними органоїдами (в одноклітинних - війки, жгутики);
• розвиток опорно-рухових систем (у багатоклітинних);
• наявність цитоскелета (в одноклітинних) і кістяка - зовнішнього або внутрішнього - у багатоклітинних;
• реакція на зовнішні впливи у тварин реалізується у формі руху, у більшості багатоклітинних за до розвиненої нервової системи (м'язові й нервові клітини мають збудливість);
• тварині властиві складні поведінкові реакції, відсутні в рослин (обумовлені розвиненою нервовою системою);
• слабка здатність, до регенерації (на відміну від рослин);
• характерний обмежений дифузійний ріст (всією поверхнею);
• життєві цикли не так складні, як у рослин (гаплоїдна стадія представлена гаметами, характерна гаметна редукція);
• поширення тварин у всіх середовищах перебування;
• властиві горизонтальні або вертикальні міграції.
Перелічимо основні риси подібності й відмінності між рослинами й тваринами.
Ознаки
Рослини
Тварини
іб харчування
Автотрофне (фототрофне)
Гетеротрофне
Обмін речовин
Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу, з неорганічних
Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, отриманих з їжею
Целюлозна клітинна стінка
Є
Відсутня
Здатність до росту
Протягом всього життя
У більшості – тільки в молодому віці
Здатність до пересування
Не переміщаються, крім джгутикових організмів. Є тропізми, таксиси
Активне пересування
Активність у пошуках їжі
Неактивні
Активні
Роль у ланцюзі харчування
Продуценти
Консументи
Вища нервова діяльність
Відсутня
Є (крім нижчих)
Цикл розвитку
Зигота → зародок → проросток → молода рослина → квітуча рослина → плодоносна рослина → старіюча рослина → відмерла рослина
Зигота → зародок → дитинча (личинка) → молода тварина → доросла тваринна → статевозріла активна тваринна → старіюча тваринна → померла тварина
Системи органів
Вегетативні:
коренева, пагін
Соматичні:
опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна, покривна, ендокринна, нервова й органів почуттів
Репродуктивні:
квітка, насіння, плід
Репродуктивні:
статева
Тканини
Твірна, покривна, провідна, механічна, основна
Епітеліальна, м'язова, сполучна, нервова
Подібність між рослинами й тваринами:
• спільність походження одноклітинних форм;
• обмін речовин й енергії (харчування, дихання, виділення);
• клітинна будова;
• ріст розмноження;
• кодування, передача й реалізація спадкової інформації;
• подразливість.
Таким чином, подібність між рослинами й тваринами доводить споріднення і єдність походження, а розходження - дивергентний шлях розвитку органічного світу.
