Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції, два світобачення
(за романом М. Сервантеса "Дон Кіхот")
Великий іспанський письменник та гуманіст Мігель Сервантес жив у ті часи, коли скінчилися гуманістичні ілюзії. Тому роман про Дон Кіхота — це не тільки пародія на безглузді лицарські романи XVI століття, але й смілива переоцінка традиційних гуманістичних цінностей. Під пером Сервантеса ожила Іспанія соціальних контрастів, бідна й багата, працьовита та лінива, благородна та користолюбна.
Дон Кіхот зовсім не схожий на героя лицарських романів — привабливого юнака, для якого пошуки слави та грошей становили сенс життя. Він справжній подвижник, готовий боротися за справедливість, за земне щастя для всього людства. Щоправда, усі зусилля Дон Кіхота були марними. Золота доба не повернулася на землю. І все-таки Дон Кіхот продовжував іти за своєю мрією разом з вірним супутником Санчо Пансою. Цей добрий чолов'яга був бідним землеробом, який мешкав в одному селищі з Дон Кіхотом. Сподіваючись розбагатіти, він погоджується бути зброєносцем лицаря з Ламанчі. Простодушність у нього поєднується з хитрістю, а наївність — з практичним поглядом на життя. Лицарські ідеали далекі від його мужицького світогляду. Стадо баранів для нього просто стадо баранів, а не військо великого імператора Аліфанфарона, правителя острова Трапобани, як це уявлялося Дон Кіхоту. На відміну від романтичних зброєносців, він зовсім позбавлений войовничого духу. Це мирний, недурний, корисливий чоловік, якому зовсім не потрібна слава. Санчо Панса полюбляє гарно поїсти і добре поспати. Він радіє, коли в нього є гроші, а удари долі змушують його нудьгувати за рідною домівкою.На перший погляд здається, що Дон Кіхот і Санчо Панса дуже різняться своїми світоглядними позиціями, характером, зовнішнім виглядом. Проте, їх товариськість, любов та повага один до одного не можуть не подобатися. Санчо Панса також має риси донкіхотства, хоча вони і не помітні з першого погляду.
У сцені, коли Санчо Панса отримує посаду губернатора, його образ розкривається повністю. Розум, державна мудрість, нечувана чесність допомагають зброєносцю Дон Кіхота справедливо правити. Свою першочергову задачу він бачив у тому, щоб очистити острів від нероб та до селянам підняти сільське господарство.
Дон Кіхот і Санчо Панса втілювали у собі найкращі людські якості, серед яких благородство, чесність та справедливість були найважливішими. Вони намагалися відновити золоту добу, домогтися земного щастя для всього людства, привнести духовність та романтизм у цей корисливий світ.
Дон Кіхота з'являлися у різних народів у всі часи. Донкіхотство можливе і у приватному, і у суспільному житті. Так гадав Сервантес, витягши це явище на світ божий з самої глушини іспанського життя.
