Візантійська музика, музика Візантійської імперії — період в історії музики, тісно пов'язаний із християнською культурою Східної римської імперії, що починає свій розквіт в епоху правління імператора Костянтина (306—337) і занепадає з падінням Константинополя у 1453 році.
Історичні умови і строкатий етнічний склад населення Візантії визначили різноманіття інтонаційного ладу, жанрів і форм Візантійської музики. Її витоки сягають перської, коптської, єврейської та вірменської пісенності, а також включають досягнення давньогрецької музичної культури, що обумовлювалось входженням до складу Візантії великих центрів грецької культури — Александрії, Антіохії, Ефеса.
Сходства:
Ну, во первых мы так или иначе все люди. Также существует международный язык который учат все расы. У всех людей есть свои традиции и обычаи
Объяснение:
На Земле выделяют три большие человеческие расы: европеоидный (Европа, Америка, Австралия, Северная Африка), экваториальную (Тропическая и Южная Африка, Австралия) и монголоидную (Азия, Америка). Различия между ними проявляются в ряде физических особенностей (например цвет кожи), которые являются результатом при человека к тем или иным природным условиям. Во времена колонизации приводились псевдо-научные доказательства умственной и физической отсталости людей монголоидной и негроидной рас. В результате исследований учеными был сделан вывод: все расы равны в своем развитии. Большой вклад в доказательство равенства рас сделал М. Миклухо-Маклай.
