Интерердегі тоқыма өнерінің көрініс табуы? эссе ​

Образ Нори в творі “Ляльковий дім” уособлює – жінку турботливу, ласкаву і ніжну до дітей, чоловіка, лікара Ранка, служанки. Але це лише “вершина айсберга” насправді воно не така і щаслива… Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її.

Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси “Ляльковий дім”, дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. Вдобавок ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і пустотливістю Нори, цієї «білочки», «співунки-пташечки», ховаються величезне напруження сил і здатність на безоглядну самопожертву.

Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. Нора перенесла страшні душевні муки в очікуванні тієї фатальної хвилини, коли її таємниця буде викрита. І ось настає момент зізнання, момент випробування двох перед обличчям лиха. Але вбивчий егоїзм чоловіка проявляється у всій своїй повноті. Хельмер не витримує випробування. Короткого часу небезпеки вистачило, щоб він скинув з себе маску безмежно люблячого чоловіка і виявив своє справжнє обличчя. До прочитання рокового письма Хельмер виголошує на адресу дружини пристрасне зізнання у любові і відданості . Дізнавшись про провину Нори, муж в повному сум’ятті бурмоче зовсім протилежне: виявляється, у Нори «ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочині». Але навряд небезпека відступає, як Хельмер, який недавно обсипав дружину образами, називав її «лицеміркою, брехухою, злочинницею», знову перетворюється на доброго і дбайливого «порадника і керівника».

Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім», цю «велику дитячу». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п’єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори. Ось діалог Нори з чоловіком

Ніщо не може повернути її до колишнього життя, тому вона обирає неясне майбутнє, повне небезпек і труднощів, вирішується на самостійне життя в боротьбі і нестатки. Норі необхідно піти, щоб «розібратися в самій собі» і у всьому іншому, «виховати себе саму». П’єса була сприйнята, перш за все, як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена основна суть його п’єси полягала зовсім не в «жіночому питанні». На конкретному прикладі долі жінки в буржуазному суспільстві драматург ставить центральне для нього питання про звільнення особи взагалі, про вироблення цілісної, справжньої людини

Объяснение:

Знаю багато , але можеш вибрати головне

Рубило – орудия труда, которое представляло собой обработанный камень.
Копье – орудия труда, предназначенное для охоты, представляло собой палку с привязанным заостренным каменным наконечником.
Мотыга – примитивное орудия труда, предназначенное для вскапывания земли.
Плуг – орудия труда, предназначенное для обработки земли; плуг способен рыхлить более твердую землю, чем мотыга.
Серп – орудия труда, предназначенное для срезания колосьев, изготовлялось из дерева или кости.
Родовая община – это человеческий коллектив, главным в котором являлись родственные связи, а жилище, пища, дрова были общими.
Старейшина – это самые опытные и мудрые старики, которые знали повадки животных и свойства растений, древние предания и правила поведения.
Племя – это группа людей, объединенных каким-либо признаком (например, верой в единого предка и др.).
Вождь племени – это глава племени, который избирался для ведения военных походов и защиты своих сородичей от врагов.
Знатный – это члены племени (вожди, старейшины), которые приобретали известность, они пользовались почетом, даже если не отличались особой доблестью и умом, им выделяли лучшие участки земли, большую часть военной добычи.
Колдовской обряд – это действия, направленные на то, чтобы вызвать помощь при охоте и др.
Жертва – это подарки (пища, вещи и др.), которые люди преподносили своим богам и духам, чтобы отблагодарить и задобрить их.
Идол – это изображения богов и духов, которые люди высекали из камня, лепили из глины, вырезали из дерева.
Оборотень – это существа, способные превращаться в других существ – людей, камни, животных и любые другие предметы.
Душа – это сверхъестественное существо, которое обитало в каждом человеке, согласно вере первобытных людей.
«Страна мертвых» - это место, куда, согласно древним верованиям, переселялись души предков.